Абрикосов Олексій Іванович (академік)

Олексі́й Іва́нович Абрико́сов (нар. 6 (18) квітня 1875(18750418), Москва — 9 квітня 1955, Москва) — російський радянський патологоанатом, громадський діяч, академік АН СРСР (1939), дійсний член Академії медичних наук СРСР (1944), член-кореспондент Польської АН, Герой Соціалістичної Праці (1945).

Абрикосов Олексій Іванович
Абрикосов Алексей Иванович
Народився	6 (18) січня 1875  Москва, Російська імперія
Помер	9 квітня 1955(1955-04-09)[1] (80 років)  Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	патологоанатом, автор, викладач університету
Alma mater	медичний факультет Московського університетуd (1898) Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Галузь	паталогічна анатомія
Заклад	МДУ
Вчене звання	академік АМН СРСР
Науковий ступінь	доктор медицини[2]
Вчителі	Mikhail Nikiforovich Nikiforovd
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР[2] Академія медичних наук СРСР[2]
Партія	КПРС
Діти	Абрикосов Олексій Олексійович
Нагороди
Абрикосов Олексій Іванович у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Абрикосов Олексій Іванович.

Біографічні відомості

Онук і повний тезка шоколадного короля Росії Олексія Івановича Абрикосова (рос. «Товарищество А. И. Абрикосова и Сыновей» — концерн «Бабаєвський»).

У 1899 році закінчив Московський університет. У 1920–1953 роках — професор Першого Московського медичного інституту (до 1930 року це був медичний факультет Московського університету). У 1944–1951 роках — директор Інституту нормальної і патологічної морфології АМН СРСР. Організатор і від 1938 року почесний голова Московського товариства патологів. Робив перше бальзамування Леніна та медичний висновок про його смерть.

Був членом КПРС (від 1939 року).

Дружина — Фаня Давидівна Вульф — асистент кафедри патологічної анатомії Першого Московського медичного інституту, прозектор кремлівської лікарні. 1951 року, у зв'язку зі справою «лікарів-шкідників» Абрикосов з дружиною були відсторонені від роботи в кремлівській лікарні.^[3] Син Олексій Олексійович Абрикосов — фізик, лауреат Нобелівської премії.

Наукова діяльність

Опублікував понад 100 праць, більшість присвячені вивченню туберкульозу легень, вегетативної нервової системи, захворювань кісток, пухлин м'язової тканини, алергічних реакцій тканин, проблеми сепсису тощо.

Автор підручників, які неодноразово видавалися в УРСР.

Під керівництвом Абрикосова виконано близько 500 наукових досліджень.

Премії, нагороди

• Сталінська премія (1942).
• Два Ордени Леніна.
• Орден Трудового Червоного Прапора.
• Герой Соціалістичної Праці (1945).

Меморіальна дошка на честь академіка А. І. Абрикосова на будівлі патолого-анатомічного корпусу Першого Медичного інституту на Абрикосівському провулку в Москві.

Пам'ять

• Академія медичних наук СРСР установила премію імені Абрикосова за найкращу роботу з патологічної анатомії.
• Пам'ятник перед будівлею Першого Медичного інституту роботи О. Г. Постола.
• Абрикосовський провулок в Москві.

Основні видання праць

• (рос.) Абрикосов А. И. О первых анатомических изменениях в лёгких при начале лёгочного туберкулёза. — Москва, 1904.
• (рос.) Абрикосов А. И. Частная патологическая анатомия. — 2-ое издание. — Выпуски 1—2. — Москва — Ленинград, 1947.
• (рос.) Абрикосов А. И. Основы общей патологической анатомии. — 9-ое издание. — Москва, 1949.
• (рос.) Абрикосов А. И. Основы частной патологической анатомии. — 4-ое издание. — Москва, 1950.
• (рос.) Абрикосов О. І., Струков А. І. Патологічна анатомія, ч. 1—2. К., 1955—56.