Абієтинова кислота

Абієти́нова кислота́, органічна сполука рослинного походження, головна складова частина каніфолі, пластинчасті кристали монокліничної структури (етанол-вода). Розчинна у спирті, ацетоні, хлороформі, ефірі, бензолі, а також у водному розчині гідроксиду натрію. Нерозчинна у воді.

Властивості

Загальні
Хімічна назва	[1R-(1α,4aβ,4bα,10aα)]- 1,2,3,4,4a,4b,5,6,10,10a- Декагідро- 1,4a-діметил- 7-(1-метилетил)- 1-фенантренкарбонова кислота
Хімічна формула	C20H30O2
Молярна маса	302.45
Синоніми	13-Ізопропілподокарпа- 7,13-дієн-15-ова кислота, сильвінова кислота
Фізичні властивості
Температура плавлення	172 — 175 °C
Оптичне обертання	[α]24 D   −106°

З естерів (складних ефірів) абієтинової кислоти виготовляють лаки та емалі. Солі абієтинової кислоти (резинати металів) — добре відомі загусники оліфи. Також абієтинова кислота та її похідні використовують у виготовленні косметичних засобів та у парфумерії.

Інтернет-ресурси

• Abietic acid MS Spectrum [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Wolfram Alpha Page [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]

Література

• Абиетиновая кислота // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.