Август Бьок

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бьок.

Август Бьок, також Бек (нім. August Böckh; 24 листопада 1785 — 3 серпня 1867) — німецький філолог-класик, філософ і історик. Учень Ф.Шлейєрмахера і Ф.Вольфа.

Август Бьок
нім. August Böckh
Народився	24 листопада 1785(1785-11-24)[1][2][…]  Карлсруе, Священна Римська імперія[3][4]
Помер	3 серпня 1867(1867-08-03)[1][2][…] (81 рік)  Берлін, Прусське королівство[3][4]
Поховання	Доротеенштадтський цвинтар
Країна	Прусське королівство
Діяльність	historian of classical antiquity, класичний філолог, викладач університету, класицист
Alma mater	Університет Мартіна Лютера (15 березня 1807) Bismarck-Gymnasium Karlsruhed (1803)
Галузь	класична філологія
Заклад	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Берлінський університет[d] Evangelisches Gymnasium zum Grauen Klosterd HU Berlin
Посада	ординарний професорd
Науковий ступінь	докторський ступінь[1] (15 березня 1807) і доктор габілітований (жовтень 1807)
Науковий керівник	Фрідріх Август Вольф
Вчителі	Фрідріх Август Вольф і Фрідріх Шлаєрмахер
Відомі учні	Гейман Штейнталь Карл Отфрід Мюллер Hugo Blümnerd Adolf Kirchhoffd Karl Schaperd[5] Alfred Ludwigd Adolf Holmd[6]
Аспіранти, докторанти	Hugo Blümnerd Christian Friedrich Neued
Членство	Прусська академія наук Німецький археологічний інститут Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Академія надписів та красного письменства (1867)[7] Нідерландська королівська академія наук Російська академія наук Американська академія мистецтв і наук Австрійська академія наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей[8] Туринська академія наук[4]
Брати, сестри	Christian Friedrich von Boeckhd
Родичі	Christian Gottfried Boeckhd
Нагороди	Почесний громадянин Берлінаd Geheimer Regierungsratd Член Американської академії мистецтв і наук
Август Бьок у Вікісховищі

З біографії

Вчився в університетах Галле і Берліна, від 1807 — професор ун-ту у Гейдельберзі, 1811 — Берліні. Ініціатор історичного підходу до античності, закликав вивчати політичне, соціальне і господарське життя стародавніх греків та римлян (див. Стародавній Рим) на підставі творів античних авторів. Праця «Державне господарство афінян» («Der Staatshaltung der Athener», 1817) витримала чимало видань багатьма мовами і принесла автору почесне членство майже в усіх європейських академіях. Інша робота «Зібрання грецьких написів» («Corpus inscriptionum Graecorum», т. 1–3, 1828–59) поклала початок новій науковій дисципліні — епіграфіці. У 3-му т. «Зібрання» вміщено епіграфічні пам'ятки з території України, а також нарис про історію і державний устрій античних держав Північного Причорномор'я. Залишив також багато праць про античних авторів, зібрань промов і статей у 7-ми томах (1858–72) та велику епістолярну спадщину. Його академічні лекції, що склали окрему книгу «Енциклопедія філології», були у скороченому вигляді видруковані у «Киевских университетских известиях» за 1879.