Авраменко Олександр Іванович (письменник)

Олександр Іванович Авраменко (нар. 4 серпня 1934, Запоріжжя — пом. 23 лютого 1974, Київ) — український радянський письменник, журналіст; член Спілки письменників СРСР з 1972 року^[2]. Батько мистецтвознавця Олесі Авраменко.

Авраменко Олександр Іванович
Народився	4 серпня 1934(1934-08-04)  Запоріжжя, Українська СРР, СРСР
Помер	23 лютого 1974(1974-02-23) (39 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	журналіст, дитячий письменник, письменник
Сфера роботи	белетристика[1] і журналістика[1]
Alma mater	ОДУ ім. І. І. Мечникова (1967)
Знання мов	російська і українська
Мова творів	українська
Роки активності	з 1964
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Діти	Авраменко Олеся Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Авраменко; Авраменко Олександр; Авраменко Олександр Іванович.

Біографія

Народився 4 серпня 1934 року в Запоріжжі. Член КПРС з 1961 року. У 1967 році закінчив Одеський університет.

Працював кореспондентом газети «Молодь України», редактором газети «Комсомолець Запоріжжя». З 1970 року – на партійній роботі.

Могила письменника.

Жив у Києві. Помер 23 лютого 1974 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

Творчість

Друкуватися почав у 1964 році. Твори присвячені німецько-радянській війні, життю робітників. Серед творів:

• Зграйка зелених ластівок (Київ, 1967);
• Прометеєві діти (Київ, 1970);
• Солодка чара гіркоти (Київ, 1971);
• Гінці з неволі // Дніпро. 1973. № 11 (в основі повісті документальні факти боротьби молодих партизанів Миколаєва проти німецьких окупантів);
• Пригоди білої ромашки (Київ, 1978).