Автомобільна світлотехніка

Автомобільна світлотехніка — комплекс світлової техніки, що використовується для сигналізації та освітлення. Автомобільне освітлення монтується на передній, задній, а також бічних частинах транспортного засобу у вигляді фар або ліхтарів. Пристрої світлотехніки можуть бути як виступаючим елементом кузова автомобіля, так і прихованими.

Зовнішні світлові прилади легкового автомобіля
Фари ближнього світла (+габаритні вогні, підсвітлення номера і панелі) Сигнал небезпеки (вдень, під час руху)
Фари дальнього світла (+ближнє світло, габарити, підсвітлення номера і панелі) Світловий сигнал (доступний без ближнього світла) В міжнародному стандарті передбачено два види: Символ ISO для дальнього світла[1] Символ ISO для вогнів далекої дії[1]
Протитуманні фари (+габаритні вогні, підсвітлення номера і панелі) Поліпшують видимість в дощ/туман Замість денних ходових вогнів
ISO символ денних ходових вогнів[1] Денні ходові вогні Виділення машини вдень Увімкнений двигун, вимкнені габарити/фари[джерело?]
Габаритні вогні (+підсвітлення номерного знака, приладової панелі) Виділення машини в сутінках, вночі на стоянці[джерело?]
Стоянкові вогні Виділення машини вночі на стоянці[джерело?]
Задній протитуманний ліхтар (+габаритні вогні, фари, підсвітлення номера і панелі) Виділення машини в туман, сильний дощ
Повороти Намір повернути, зупинитися, рушити з місця
Аварійна світлова сигналізація Проблеми з автомобілем, водієм, вантажем Сигнал небезпеки (на стоянці)
Ліхтар заднього ходу Ввімкнений двигун, ввімкнена задня передача
Стоп-сигнал Увімкнений двигун, увімкнене гальмо

Призначення

Основним призначенням автомобільного освітлення є:

• Попередження інших учасників дорожнього руху про намір водія змінити швидкість або напрямок руху
• Забезпечення освітлення дорожнього покриття і простору попереду після настання темряви
• Позначення транспортного засобу, його габаритів і напрямків руху для інших учасників дорожнього руху як в темний, так і у світлий час доби

В основі автомобільного освітлення лежить колірна мнемоніка: спереду застосовується білий колір, позаду — червоний, збоку — жовтий.

Розміщення елементів управління в сучасних автомобілях

Стоп-сигнал, денні ходові вогні і ліхтар заднього ходу вмикаються автоматично. Ручка управління покажчиками повороту використовується також для управління дальнім світлом фар. Часто на цій же ручці знаходяться тумблери управління габаритними вогнями, ближнім світлом фар і протитуманними ліхтарями. У деяких машинах (наприклад, групи «Фольксваген») ці тумблери знаходяться в іншому місці, під лівою рукою. Кнопка ввімкнення аварійної світлової сигналізації завжди розташована на центральній консолі автомобіля.

Історія

Автомобіль Renault AG-Fiacre Paris 1910 року з ацетиленовими фарами

Перші автомобільні ліхтарі застосовували гас ^[2], однак проблему освітлення вони вирішували досить слабо.

Пілот і авіаконструктор Луї Блеріо в 1896 році запропонував використовувати ацетиленові світильники. Для отримання ацетилена в автомобілі встановлювався спеціальний бак з карбідом кальцію і водою. Для ввімкнення фар водію доводилося відкривати кран подачі ацетилену, відкривати фари і запалювати вбудовані в них пальники сірниками^[3].

Див. також

• Денні ходові вогні
• Фара
• Аеронавігаційні вогні
• Навігаційні вогні