Агиртрія білогорла

Аги́ртрія білогорла^[2] (Chrysuronia brevirostris) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці.

?Агиртрія білогорла
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Колібрині (Trochilinae)
Триба:	Trochilini
Рід:	Золотохвостий колібрі-сапфір (Chrysuronia)
Вид:	Агиртрія білогорла
Біноміальна назва
Chrysuronia brevirostris (Lesson, R, 1829)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Ornismya brevirostris Amazilia brevirostris Agyrtria brevirostris
Посилання
Вікісховище:	Chrysuronia brevirostris
Віківиди:	Chrysuronia brevirostris
ITIS:	693160
МСОП:	22687517
NCBI:	1118500

Опис

Білогорлі агиртрії (підвид C. b. chionopectus)

Довжина птаха становить 9-10 см, самці важать 4,6 г, самиці 4,4 г. У самців номінативного підвиду тім'я і щоки бірюзово-зелені, верхня частина тіла бронзово-зелена, блискуча, надхвістя мідно-руде. Центральні стернові пера мідні, крайні стернові пера бронзові або міднуваті з чорнуватою смугою на кінці. Нижня частина тіла біла, боки бронзово-зелені, нижні покривні пера хвоста золотисто-зелені з білими краями. Дзьоб короткий, прямий, чорний. У самиць крайні стернові пера мають сіруваті кінчики. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак дзьоб знизу біля основи у них жовтуватий або червонуватий.

Представники підвиду C. b. chionopectus є більшими за представників номінативного підвиду, однак мають подібне забарвлення. Забарвлення представників підвиду C. b. orienticola є подібним до забарвлення представників номінативного підвиду, однак верхня частина тіла і боки у них більш темні і мають бронзовий відтінок.

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[3]

• C. b. chionopectus (Gould, 1859) — острів Тринідад;
• C. b. brevirostris (Lesson, RP, 1829) — від східної Венесуели до Гаяни, Суринаму і крайньої півночі Бразилії (Рорайма);
• C. b. orienticola Todd, 1942 — узбережжя Французької Гвіани.

Поширення і екологія

Білогорлі агиртрії мешкають у Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в тропічних лісах, в галерейних лісах, у вторинних і чагарникових заростях, в саванах і на полях, на висоті до 500 м над рівнем моря. Представники підвиду C. b. chionopectus віддають перевагу більш відкритим ландшафтам, таким як плантації какао, представники підвиду C. b. orienticola — прибережним заростям.

Білогорлі агиртрії живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, а також дрібними комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Сезон розмноження у них триває з грудня по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон, зовні покривається лишайником, розміщується на горизонтальній гілці, на висоті 1-7 м над землею. В кладці 2 яйця. Пташенята покидають гніздо через 20 дні після вилуплення.