Аграрна академія (Дубляни)

Аграрна академія у Дублянах — колишній ЗВО, заснований у 1856 році в Дублянах поблизу Львова, нині Львівський національний аграрний університет.

заклад вищої освіти
Аграрна академія
Країна	Польська Республіка  Україна

Історія

Ініціатором заснування вищої сільськогосподарської школи в Галичині було засноване у 1845 р. Галицьке господарське товариство (ГГТ) і його президент Леон Людвік Сапега. З цією його метою 1 листопада 1853 р. за 8 верст км від Жовківського проїзду Львова, було придбано хутір Дубляни (707 акрів = 407 га)^[1]. 9 січня 1856 року тут була заснована приватна (3-річна) школа хліборобства, а в 1858 році — Вища школа сільського господарства в Дублянах. На той час школа вже мала природознавчий музей, бібліотеку, колекцію мінералів і зразків рослин, хімічних апаратів і вимірювальних приладів. Було збудоване тимчасове шкільне приміщення на тридцять учнів, незабаром планувалося побудувати нове на сто учнів^[1]. В «Органічному статуті школи» 1868 р., крім загальних засад діяльності школи, наголошувалося на обов'язковому оволодінні випускником методами самостійного навчання та здатністю до подальшого професійного розвитку. Існувала заборона на будь-які політичні дії, а також на куріння сигар і люльок і навіть на гру в карти^[1]. До 1872 р. трирічний курс навчання включав теоретичні та практичні заняття в галузі рослинництва і тваринництва та ведення господарства. Приймали кандидатів, які закінчили неповну середню школу. У 1872 році була введена нова програма, яка передбачала дворічний курс навчання, але для кандидатів з атестатом про закінчення середньої школи^[2]. У 1856–1878 роках у школі працював 31 професор і викладач, тоді в ній навчався 721 учень, половина з яких, 423, походили з поміщицьких родин^[1].

З 1876 року її перебрав і відтоді керував Галицький національний відділ, а з 1878 року вона отримала назву Крайова сільськогосподарська школа в Дублянах. З цього року навчання в школі тривало три роки. У 1901 р. рішенням міністра сільського господарства Австрії університету було надано статус академії та назву Сільськогосподарської академії в Дублянах. Проте права на здобуття докторських ступенів і габілітацій (можливості викладання в університеті) академії не вдалося, тож до кінця свого існування заклад закінчувався зі званням агронома. За статутом 1901 р., виданим Крайовим відділом, завданням Академії, було, крім навчання майбутніх власників, орендарів, управителів маєтків і дрібних землевласників, готувати випускників до наукової роботи. Трирічний план навчання включав основні, спеціальні та допоміжні предмети. Лекції доповнювалися демонстраційним матеріалом, лабораторними заняттями, практичними заняттями в господарстві університету та екскурсіями на зразкові ферми, млини, молокозаводи, пекарні, окремі заводи, ярмарки та виставки^[1]. За американськими джерелами, у 1906 році в академії було 27 професорів, які викладали сільське господарство, метеорологію, фізику та хімію, а навчалося 82 студенти. Шкільна бібліотека налічувала 6850 томів^[3]. Перед початком Першої світової війни майже 150 студентів щороку навчалися в Академії в Дублянах, більшість із яких були російськими підданими з Польського королівства. Загалом у 1856–1914 роках школу закінчило 1360 випускників^[2].

Академія розміщувалася в одноповерховій будівлі, назвою «Головний корпус», яка була побудована в 1888 році. Тут розміщувалися лекційні аудиторії, кабінети викладачів, кілька практичних залів і канцелярія. У решті, побудованих у 1900 р., розміщувалися лабораторії агрохімії, ґрунтознавства, агротехніки, а також хіміко-сільськогосподарська станція та «гуртожиток» (житловий будинок студентів). Був також ботанічний сад з оранжереєю та чудовим ставком.

Після початку Першої світової війни Академія припинила свою роботу.Її діяльність була відновлена в 1916 році^[2]. Однак, зазнавши значних руйнувань під час польсько-української війни 1919 року, заняття знову були перервані. У зв'язку з руйнуванням будівель Академії в листопаді 1919 р. вона була приєднана до Львівського технічного університету разом із Вищою лісничою школою у Львові (до 1909 р. Крайова школа лісів у Львові). У результаті постанови Ради Міністрів від 8 листопада 1919 р. з обох університетів у Львівській політехніці було створено окремий факультет сільського господарства та лісівництва^[4]. У той час у Львові проходили лісівничі студії, а в Дублянах — сільськогосподарські.

Під час радянської окупації 1939—1941 років центр у Дублянах діяв у складі Львівського політехнічного інституту. Після окупації Львова німецькою армією університет припинив роботу, у квітні 1942 року було створено нову школу, а в серпні 1942 року почали роботу державні сільськогосподарські професійні курси з німецькою мовою навчання.

Після Другої світової війни на базі університету 30 вересня 1946 року постановою Ради Міністрів УРСР було створено Львівський сільськогосподарсько-економічний інститут. На його основі постановою Ради Міністрів України від 5 вересня 1996 року було створено Львівський державний аграрний університет, нині — Львівський національний аграрний університет.

Ректори, директори

• Еразм Леловський, 1856–1857
• Максиміліан Желковський 1857–1858
• Войцех Студзінський, 1859–1862
• Казимир Панковський, 1862–1868
• Зигмунт Струсевич, 1868–1878
• Юліус Ау, 1878–1879
• Владислав Любоменський, 1879–1892
• Томаш Рильський (Сцибор-Рильський) 1892–1894
• Юліус Фроммель 1894–1906
• Юзеф Мікуловський-Поморський, 1906–1911
• Казимир Ян Мічинський, 1911–1914
• Стефан Павлік, 1916–1919
• Володимир Снітинський, від 1919

Інші педагогічні та наукові працівники

• Леопольд Бачевський — власник відомої горілчано-лікерної фабрики у Львові.
• Станіслав Антоні Ханевський — польський селекціонер, депутат парламенту ІІ Республіки Польща
• Стефан Домб-Бєрнацький — польський генерал-майор Війська Польського ІІ РП
• Стефан Домбровський — польський лікар, біохімік і політик, професор
• Людвік Фінкель — польський історик, бібліограф, професор і ректор Львівського університету
• Станіслав Грабський — польський політик, економіст, депутат Законодавчого Сейму першого терміну ІІ Речі Польщі,
• Еміль Ґодлевський — польський ботанік, агрохімік, засновник польської школи фізіології рослин, професор
• Станіслав Голінський — польський ботанік, асистент кафедри ботаніки АР в Дублянах.
• Маріан Гурський — польський агрохімік і ґрунтознавець, керівник хіміко-сільськогосподарської станції та торф'яної станції Університету сільського господарства в Дублянах, ректор Варшавського університету природничих наук, професор.
• Януш Генрик Побуг-Гурський — агротехнік, спеціаліст із сівозміни.
• Ян Гебенштрайт — польський лісівник
• Станіслав Єловицький — польський зоотехнік, керівник відділу вівчарства АР в Дублянах.
• Адольф Йошт — польський професор хімічної технології, попередник біотехнології та охорони навколишнього середовища, керівник ферментаційної станції Аграрного університету в Дублянах
• Зигмунт Кахане — польський зоолог, професор загальної селекції, загальної зоології, анатомії, фізіології та гістології тварин і детального конярства в Університеті сільського господарства в Дублянах.
• Станіслав Вінцентій Кашниця — статистик, юрист, пізніше ректор Познанського університету.
• Мечислав Ковалевський — польський зоолог і паразитолог, любитель і знавець Татр, професор
• Северин Кшеменевський — польський ботанік, ректор Львівського університету, професор.
• Маріан Ломницький — польський геолог і зоолог, доктор Honoris Causa Львівського університету, куратор Музею ім. Дідушицького у Львові, проф
• Кароль Мальсбург — польський зоотехнік, професор
• Казимир Адам Мічинський (молодший) — польський ботанік і генетик, завідувач кафедри рослинництва АР в Дублянах, професор.
• Юзеф Пачоський — польський ботанік, дослідник флори Біловезької пущі, творець теорії пантопізму та основ фітосоціології, професор.
• Мечислав Паньковський — польський зоотехнік, професор
• Ян Гвальберт Павліковський — польський економіст, публіцист і політик, історик літератури, один із піонерів охорони природи, професор
• Збіґнєв Паздро — польський юрист; фахівець з адміністративного права, економіст і політичний діяч, професор
• Густав Пьотровський — польський лікар, фізіолог, професор фізіології Ветеринарної Академії у Львові.
• Мар'ян Рациборський — польський ботанік, один із перших палеоботаніків у Польщі, керівник кафедри АР в Дублянах, професор.
• Генрик Романовський — польський аграрний економіст, професор
• Кароль Ружицький — польський зоотехнік, професор
• Рудольф Ружицький — польський юрист
• Станіслав Соколовський — польський лісівник, піонер охорони природи в Татрах
• Болеслав Свентоховський — польський творець фундаментальної спеціальності в сільськогосподарських науках — загального обробітку ґрунту та рослин, голова факультету сільського господарства та лісівництва Армії Крайової в Дублянах, професор.
• Ернест Тілль — польський юрист, читав лекції з сільськогосподарського права в університеті, професор.
• Александер Тиховський — польський аграрний технолог, керівник кафедри агротехніки в Дублянах.
• Владислав Тинецький — польський лісівник, ботанік, засновник ботанічного саду при АР в Дублянах, професор.
• Тадеуш Вільчинський — польський ботанік, професор, знавець флори Східних Карпат, асистент Хіміко-сільськогосподарської станції Армії Крайової в Дублянах.
• Едмунд Заленський — польський хімік, агротехнік, селекціонер, професор.
• Ян Завідський — польський фізико-хімік, ректор Варшавського технологічного університету, завідувач кафедри загальної хімії АР в Дублянах, професор.
• Максиміліан Желковський — польський агроном, викладач теорії та практики сільського господарства, а також арифметики та геометрії в Університеті сільського господарства в Дублянах, професор

Місцевим академічним капеланом був м.ін. Серафін Кашуба — польський монах-капуцин (францисканець), Слуга Божий. Владислав Ясінський є доктором закладу, а Давид Абрахамовича — куратор академії.

Польські випускники Аграрного університету в Дублянах

• Францішек Абгарович — професор Варшавського університету наук про життя та директор Інституту тваринництва.
• Стефан Александрович — професор WSR у Познані
• Станіслав Бац — професор WSR у Вроцлаві
• Адам Бжехва-Айдукевич — бригадний генерал Війська Польського
• Юзеф Чарнодонський — директор Львівської сільськогосподарської палати
• Ян Ценський — католицький священик, з 1967 р. єдиний (таємний) католицький єпископ на повоєнних теренах України.
• Владислав Чайковський — професор WSR у Щецині [ потр виноска ]
• Богдан Добжанський — професор WSR у Любліні та ректор цього університету
• граф Войцех Дідушицький — директор млинового заводу у Вроцлаві, художник
• Ян Федик — організатор сільськогосподарської освіти, сільськогосподарських гуртків і сільських кооперативів у Вжесінському повіті^[5]
• Маріан Гурський — професор агрохімії та ґрунтознавства, керівник хіміко-сільськогосподарської станції та торф'яної станції Університету сільського господарства в Дублянах, ректор Варшавського університету природничих наук.
• Владислав Герман — професор Варшавського університету наук про життя
• Болеслав Івицький — іхтіолог, власник маєтків Бжозувка та Пароліце.
• Броніслав Яновський — агроном, ботанік
• Станіслав Єловицький — професор WSR у Кракові
• Зигмунт Кахане — зоолог
• Чеслав Канафойський — професор Варшавського університету природничих наук
• Ян Келяновський — професор Варшавського університету наук про життя, директор Інституту фізіології та годівлі тварин Польської академії наук у Яблонній.
• Ян Кшаклевський — управитель маєтку
• Людвік Курило — агроном, касир маєтку Дзіків, граф. Тарновські
• Здзіслав Людкевич — аграрний економіст, ректор Варшавського університету природничих наук (SGGW), міністр аграрних реформ ІІ Речі Посполитої.
• Алойзі Махаліца — педагог, політик, депутат Сейму 1938—1939 рр., громадський та місцевий діяч.
• Станіслав Маціоловський — адміністратор земельних маєтків, поручник кавалерійського резерву Війська Польського .
• Олександр Мартиняк — професор WSR в Ольштині
• Ян Мазаракі — професор WSR у Щецині
• Казимир Адам Мічинський (молодший) — професор WSR у Кракові
• Аркадіуш Мусерович — професор Варшавського університету природничих наук
• Казимир Панковський — професор, зоотехнік, автор численних публікацій у галузі тваринництва.
• Мечислав Панковський — зоотехнік, професор у Бидгощі та Познані
• Стефан Плевінський — громадський діяч
• Влодимир Пухальський — фотограф
• Францішек Равіта-Ґавронський — історик, прозаїк
• Генрик Романовський — професор UMCS та WSR у Любліні
• Владислав Рожен — бригадний генерал Війська Польського, командир Товариства Стрільців.
• Адам Скочилас — професор Варшавського університету наук про життя
• Владислав Шльонський — землевласник, громадсько-економічний діяч
• Ванда Щепула — професор Гданського технологічного університету
• Олександр Тиховський — професор WSR у Вроцлаві
• Тадеуш Вільчинський — професор, ботанік, знавець флори Східних Карпат.
• Домінік Вітке-Єжевський — колекціонер і меценат
• Еміль Воллман — професор WSR у Вроцлаві
• Адам Вондрауш — професор WSR у Любліні
• Міхал Вуйцицький — професор WSR у Кракові
• Марія Вшелачинська — професорка Медичної академії в Гданську
• Кароль Залеський — професор Познанського університету, фітопатолог

З Академією в Дублянах також пов'язані Владислав Леон Сапіга, Людвік Гарбовський, Вільгельм Каменобродський.

Українські студенти та випускники аграрного університету в Дублянах

• Степан Бандера