Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Адамівка (Кам'янець-Подільський район)
село в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ада́мівка — село Хмельницької області Кам'янець-Подільського району. Входить до Орининської сільської громади.
Remove ads
Назва
Можливо, назва «Адамівка» походить від особового імені Адам, який, імовірно, був одним з перших поселенців або власником земель. Історично документах зафіксовано назву присілка «Адампіль».
Географія
Узагальнити
Перспектива
Подільське село Адамівка розташоване в південно-західній частині України, біля річки Потік Кізя, за 20 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Його північним сусідом є село Кізя.
Клімат
Адамівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Село виникло в середині XIX століття на ґрунтах села Чорнокозинці. Перша згадка: 1840-і роках.
За даними Євтима Сіцінського 1895 році у селі було 50 дворів, 289 мешканців. Адамівка належала до Шустовецької парафії.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
У роки Великого терору 1936-1937 вбито багато осіб різних національностей і професій, значна кількість виселоно як «ворогів народу». Наприклад, сім'я Барановських, де Івана та Михайла Барановських було заарештовано і звинувачено в антирадянських настроях. Івана Барановського відправлено на концентраційний табір Соловки, а доля Михайла з часу арешту невідома.[1]
У 1938 році почали зводити Кам’янець-Подільський укріплений район, один з ДОТів знаходиться на східній околиці села, до війни збудували 158 фортифікаційних об’єктів.
З 1991 року в складі незалежної України.
24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Адамівка увійшло до складу Орининської сільської громади.[2]
Населення
За даними на 1998: дворів — 64, мешканців — 113.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 96 осіб.[3]
Мова
У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея
Сільська вулиця
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads