Адельгейда Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Адельгейда.

Принцеса Софія Амалія Адельгейда Луїза Йоганна Леопольдіна фон Льовенштайн-Вертгайм-Розенберг (нім. Sophie Amalie Adelheid Luise Johanne Leopoldine Prinzessin von Löwenstein-Wertheim-Rosenberg, 3 квітня 1831 — 16 грудня 1909) — принцеса Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька, донька спадкоємного принца Льовенштайн-Вертгайм-Розенбергу Костянтина та принцеси Гогенлое-Лангенбурзької Агнеси, дружина скинутого короля Португалії Мігела I.

Адельгейда Льовенштайн-Вертгайм-Розенберзька
нім. Adelheid von Löwenstein-Wertheim-Rosenberg
Ім'я при народженні	Софія Амалія Адельгейда Луїза Йоганна Леопольдіна
Народилася	3 квітня 1831(1831-04-03)[1][2]  Кляйнгойбах, Мільтенберг, Нижня Франконія, Баварське королівство
Померла	16 грудня 1909(1909-12-16)[1][2] (78 років)  Райдd, Острів Вайт, Південно-Східна Англія, Англія, Сполучене Королівство
Поховання	Монастир Сан-Вісенте-де-Фора і Pantheon of the House of Braganzad
Країна	Баварське королівство
Діяльність	черниця
Знання мов	німецька
Титул	герцог
Конфесія	католицтво
Рід	Браганса
Батько	Костянтин цу Льовенштайн-Вертхайм-Розенберг
Мати	Агнеса Гогенлое-Лангенбурзька
Родичі	Мігель II Браганськийd[3] і Марія Анна Португальська[3]
Брати, сестри	Charles, 6th Prince of Löwenstein-Wertheim-Rosenbergd
У шлюбі з	Мігел I
Діти	Марія даш Невіш, Мігел, Марія Тереза, Марія Жозе, Адельгунда, Марія Анна, Марія Антонія
Медіафайли у Вікісховищі

Останні роки життя провела в чернецтві на острові Вайт у Великій Британії.

Біографія

Адельгейда народилась 3 квітня 1831 року у Кляйнгойбаху в Баварії. Вона стала первістком в родині спадкоємного принца Льовенштайн-Вертгайм-Розенбергу Костянтина та його дружини Агнеси Гогенлое-Лангенбурзької, з'явившись на світ за два роки після їхнього весілля. Згодом родина поповнилася сином Карлом. Головою роду в цей час був дід Адельгейди — Карл Томас. Мешкало сімейство у Кляйнгойбаху.

Батько був представником молодшої лінії Льовештайн-Вертгаймів — морганатичної гілки дому Віттельсбахів. В ході медіатизації початку XIX сторіччя вони втратили суверенність своїх графств, та їхні землі відійшли Баварії.

Матір померла пологами, коли доньці було 4 роки. Костянтин більше не одружувався. Він проводив час на полюванні, у мандрівках та фактично управляв землями роду, розширивши їх шляхом придбання Лазень у Богемії та цілющих джерел поблизу Бездружице. Його не стало наприкінці 1838 року.

Після смерті батьків Адельгейда та Карл виховувалися дідом та бабусею з батьківського боку. Зрештою, восени 1849 Карл став головою роду.

У 20 років Адельгейда взяла шлюб із 48-річним королем Португалії у вигнанні Мігелом. Весілля відбулося 24 вересня 1851 року у замку Льовештайнів у Кляйнгойбаху. Наречений був висланий із Португалії ще у 1834 році та позбавлений прав на престолонаслідування, а також мав двох позашлюбних доньок віку Адельгейди.

У подружжя народилося семеро дітей. Мешкало сімейство у замку Броннбах у Великому герцогстві Баденському. Колишнього короля часто навідували португальці, проте спроб повернути владу він більше не робив. Родинне життя було сповненим любові, тихим та гармонійним. Мігел проявив себе як зразковий сім'янин^[4]. Разом подружжя провело 15 років до самої смерті Мігела у листопаді 1866 року.

Адельгейду змальовували як дуже амбіційну та релігійну жінку. Наступні роки вона присвятила вихованню та освіті дітей, а також влаштуванню вигідних шлюбних партій для них. Сама більше не одружувалася.

Її старша донька вийшла заміж за карліста Альфонсо-Карлоса де Бурбона, і в Іспанії Адельгейду звинувачували у змові на користь зятя, тому до її присутності на іспанських землях місцева влада відносилася підозріло^[5].

У 1895 році принцеса оселилася в Солемському абатстві у Солемі на північному заході Франції^[6]. 12 червня 1897 року стала черницею-бенедиктинкою. Через французькі антирелігійні закони на початку ХХ століття чернеча спільнота переїхала до Коузу на острові Вайт у Великій Британії, а зрештою знайшла притулок у Райді. У 1909 році Адельгейду там навідали онуки Зіта та Франческа Бурбон-Пармські, які прибули до Англії для завершення освіти^[7].

16 грудня 1909 року Адельгейда пішла з життя. Була похована на прилеглому до монастиря цвинтарі у Райді. У 1967 році її прах літаком доправили до Португалії, де перепоховали у Пантеоні дому Браганса у церкві Сан-Вісенте-де-Фора у Лісабоні. Поруч був перепохований Мігел^[8].

Родина

Адельгейда із чоловіком, гравюра XIX сторіччя

Чоловік — Мігел I

Діти:

• Марія даш Невіш (1852—1941) — дружина інфанта Іспанії Альфонса Карлоса, претендента на іспанський та французький престоли, дітей не мала;
• Мігел (1853—1927) — герцог Браганса, був двічі одруженим, мав одинадцятеро дітей від обох шлюбів;
• Марія Тереза (1855—1944) — дружина ерцгерцога Австрійського Карла Людвіга, мала двох доньок;
• Марія Жозе (1857—1943) — дружина герцога Баварії Карла Теодора, мали п'ятеро дітей;
• Адельгунда (1858—1946) — дружина принца Бурбон-Пармського Генріха, дітей не мала;
• Марія Анна (1861—1942) — дружина великого герцога Люксембургу Вільгельма IV, мала шістьох доньок;
• Марія Антонія (1862—1959) — дружина титулярного герцога Парми Роберта I, мала дванадцятеро дітей.

Генеалогія