Адміністративний устрій Житомирської області

Адміністративний поділ Житомирської області: 4 адміністративні райони, 12 міських, 22 селищні та 32 сільські територіальні громади, 12 міст, 43 селища міського типу, 1593 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Житомир, Бердичів, Звягель, Коростень. Адміністративний центр — місто Житомир.

Житомирська область була утворена 22 вересня 1937 року. Її площа становить 29,8 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 279 тис. осіб (2,8 % від населення України), в тому числі міського населення — 741,2 тис. осіб, сільського — 537,8 тис. осіб.^[1] Густота населення — 42.7 осіб на км².

Історія

28 червня 1939 року відновлено Бердичівський район^[2], 28 лютого 1940 р. створено Коростенський район (з 38 сільрад міськради м. Коростеня).^[3]

7 червня 1946 р. була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.^[4][5]
5 серпня 1965 р. була перейменована значна кількість населених пунктів.^[6]

Ліквідовані райони

• Базарський
• Барашівський (1962)
• Білилівський
• Білопільський
• Вчорайшенський^[7]
• Городницький^[7]
• Довбиський (Довбишський)^[7] (також як і Мархлевський р-н)
• Іванківський (Левківський)
• Коднянський (Солотвинський)
• Корнинський^[7]
• Потіївський
• Словечанський (1962)
• Ставищенський
• Троянівський^[7]
• Фасівський
• Ходорківський
• Чоповицький^[7]
• Янушпільський^[7]
• Ярунський (1958)^[7]

28.11.1957 р. скасовано 7 районів^[7], 04.06.1958 замість скасованого Ярунського створено Новоград-Волинський район^[7]. 21.01.1959 р. ліквідовано 2 райони.^[8]

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 11 районів^[9]. Таким чином скасовувались 14 районів (крім 2-х вищезазначених)^[10][11]: Андрушівський, Баранівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Житомирський, Лугинський, Любарський, Народицький, Радомишльський, Ружинський, Червоноармійський та Чуднівський.

У 1965 р. деякі з них були відновлені до 16.^[12][13]

У грудні 1966 р. відновилось ще 6 районів: Баранівський, Володарсько-Волинський, Лугинський, Народицький, Червоноармійський, Чуднівський.^[14]

4 травня 1990 — створено Брусилівський район^[15]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи утворено нові укрупнені Бердичівський, Житомирський, Коростенський і Новоград-Волинський райони, а усі старі райони ліквідовано^[16].

Райони (з 2020 року)

№	Назва	Адм. центр	Адм. устрій
1	Бердичівський	м. Бердичів	Адм. устрій
2	Житомирський	м. Житомир	Адм. устрій
4	Звягельський	м. Звягель	Адм. устрій
3	Коростенський	м. Коростень	Адм. устрій

Таблиці адміністративних одиниць (до 2020 року)

№	Назва	Герб	Населення, тис. жит.	Територія, км²	Густота, осіб/км²	Адміністративний центр	Карта
1	Андрушівський		34,7	960	36.3	Андрушівка
2	Баранівський		41,8	1 000	42.1	Баранівка
3	Бердичівський		29,3	865.2	34.1	Бердичів
4	Брусилівський		15,5	625	25.1	Брусилів
5	Ємільчинський		34,8	2 112	16.7	Ємільчине
6	Житомирський		69,9	1 441	48.4	Житомир
7	Коростенський		28,4	1 764	16.2	Коростень
8	Коростишівський		40,9	973.9	42.2	Коростишів
9	Лугинський		17,3	994	17.6	Лугини
10	Любарський		27,9	757	37.2	Любар
11	Малинський		19,8	1 406	14.2	Малин
12	Народицький		9,6	1 284	7.5	Народичі
13	Новоград-Волинський		47,2	2 098	22.6	Новоград-Волинський
14	Овруцький		59,4	3 222	18.5	Овруч
15	Олевський		42,1	2 248	18.7	Олевськ
16	Попільнянський		33	1 037	32.1	Попільня
17	Пулинський		23,6	853	27.8	Пулини
18	Радомишльський		36,6	1 297	28.6	Радомишль
19	Романівський		29,3	927,9	31.8	Романів
20	Ружинський		28,4	1 002	28.8	Ружин
21	Хорошівський		35,7	869.8	41.1	Хорошів
22	Черняхівський		30,2	850	35.9	Черняхів
23	Чуднівський		36,6	1 037	35.4	Чуднів

Міста

№	Назва	Герб	Населення	Площа, км²	Адмін. центр	Мапа	Склад
1	Бердичів		78,5	35.33
2	Житомир		271 172	65
3	Новоград-Волинський		56 066	26.67
4	Коростень		65 592	33.85
5	Малин		26 941	60.92
6	Андрушівка		9049	6.8
7	Баранівка		11 978	79
8	Коростишів		25 783	9,74
9	Овруч		16 681	9[17]
10	Олевськ		10 229	10
11	Радомишль		15 003	6,5
12	Чуднів		5 357	8,3

Див. також

• Адміністративний устрій України
• Села та селища Житомирської області