Адміністративний устрій Закарпатської області

Адміністративний устрій Закарпатської області — це поділ Закарпатської області на адміністративні одиниці: райони та територіальні громади.

Адміністративний устрій Закарпатської області з 2020 року

Історична дата утворення Закарпатської області: 22 січня 1946 року. З 2020 року Закарпатська область складається з 6 районів та 64 ТГ. Всього в області 11 міст, 19 селища міського типу, 579 сільських населених пунктів, селищ немає, тому відповідно сіл 579.

Адміністративні одиниці

Райони

Районний поділ Закарпатської області (з 2020)^[1]

	Назва району	Герб	Адміністративний центр району	Населення (тисяч осіб)	Площа (тис. км²)
1	Берегівський район		Берегове	209.2	1.5
2	Мукачівський район		Мукачево	254.6	2.1
3	Рахівський район		Рахів	82.8	1.8
4	Тячівський район		Тячів	185.3	1.9
5	Ужгородський район		Ужгород	255.8	2.4
6	Хустський район		Хуст	269.1	3.2

Територіальні громади

У Закарпатській області утворено 64 ТГ.

Район	Кількість територіальних громад	Територіальні громади
Берегівський	10	Берегівська, Виноградівська міські, Великоберезька, Великобийганська, Косоньська, Пийтерфолвівська, Кам'янська сільські, Батівська, Вилоцька, Королівська селищні територіальні громади
Мукачівський	13	Мукачівська, Свалявська міські, Нижньоворітська, Великолучківська, Верхньокоропецька, Горондівська, Івановецька, Неліпинська, Полянська сільські, Воловецька, Жденіївська, Кольчинська, Чинадіївська селищні територіальні громади
Рахівський	4	Великобичківська, Ясінянська селищні, Рахівська міська, Богданська сільська територіальні громади[2]
Тячівський	10	Тячівська міська, Бедевлянська, Вільховецька, Нересницька, Углянська сільські, Буштинська, Дубівська, Солотвинська, Тересвянська, Усть-Чорнянська селищні територіальні громади
Ужгородський	14	Ужгородська, Чопська, Перечинська міські, Костринська, Ставненська, Дубриницько-Малоберезнянська, Тур'є-Реметівська, Баранинська, Великодобронська, Оноківська, Сюртівська, Холмківська сільські, Великоберезнянська, Середнянська селищні територіальні громади
Хустський	13	Хустська, Іршавська, Білківська, Довжанська, Зарічанська, Колочавська, Пилипецька, Синевирська, Керецьківська, Горінчівська, Драгівська сільські, Міжгірська, Вишківська селищні територіальні громади

Історія

9 листопада 1953 року перетворено всі адміністративні округи^[3] на райони Закарпаття; перейменовано Севлюзький на Виноградівський район, Воловський — на Міжгірський район.^[4]

У 1962 р. після укрупнення залишилось 5 районів^[5]. Отже скасовувались 8 районів^[6][7]: Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Рахівський, Свалявський та Ужгородський. У 1965 р. деякі з них були відновлені до 11.^[8][9] У грудні 1966 р. відновилось ще 2 райони: Великоберезнянський та Воловецький.^[10]

За останні 10 років в адміністративно-територіальному устрої області сталися суттєві зміни. Надано статус сільських населених пунктів 8 селищам міського типу: Колочава, Майдан — Міжгірського району, Ільниця, Довге — Іршавського, Тур'ї Ремети — Перечинського, Поляна — Свалявського, Нижні Ворота — Воловецького та Богдан — Рахівського районів. У 2004 році Перечин отримав статус міста районного значення.

Постановами Верховної Ради України в 1998 році м. Хуст, в 2001 році м. Берегове, а в 2003 році Чоп віднесено до міст обласного значення, з підпорядкуванням Хустській міській раді сіл Зарічне, Кіреші, Чертіж та Берегівській — села Затишне. За зазначений період утворено 31 сільську раду та відновлено раніше об'єднаних і ліквідованих 9 сільських поселень. Певні зміни відбулися в перейменуванні сільських рад та сільських поселень. На території щільного проживання населення угорської національності повернуто історичні назви 38 селам у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Проведено також уточнення назв 80 сільських поселень.

17 липня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про утворення та ліквідацію районів»^[11]. Згідно з нею, в Україні запроваджено новий адміністративний поділ. Зокрема, у Закарпатській області було ліквідовано 13 районів та створено 6 нових: Берегівський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський.

Райони Закарпатської області до 2020 року

У 1927 році Підкарпатська Русь була поділена на 12 округ з окружними центрами Берегове, Великий Березний, Волове, Іршава, Мукачеве, Перечин, Рахів, Свалява, Севлюш, Тячево, Ужгород, Хуст.

У 1946 році було утворено Воловецький район, Севлюш перейменовано на Виноградів; 1953 року Волове [поле] перейменовано на Міжгір'я. 2017 Мукачеве на Мукачево^[12]

9 листопада 1953 року округи були перейменовані на райони.

Поділ 1927 року в основних рисах зберігався до липня 2020 року. Районними центрами Закарпаття були Берегове, Великий Березний, Виноградів, Воловець, Іршава, Міжгір'я, Мукачево, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів, Ужгород, Хуст.

№	Район	Населення (станом на 01.01.2011)	Площа, км2	Адміністративний центр	Мапа	Адміністративний поділ
1	Берегівський	51720	635	Берегове		докладніше
2	Великоберезнянський	26414	809	Великий Березний		докладніше
3	Виноградівський	118489	697	Виноградів		докладніше
4	Воловецький	24325	544	Воловець		докладніше
5	Іршавський	98865	944,47	Іршава		докладніше
6	Міжгірський	48186	1166	Міжгір'я		докладніше
7	Мукачівський	100620	998	Мукачеве		докладніше
8	Перечинський	31131	631	Перечин		докладніше
9	Рахівський	90783	1892	Рахів		докладніше
10	Свалявський	54231	673	Свалява		докладніше
11	Тячівський	172959	1818	Тячів		докладніше
12	Ужгородський	68362	870	Ужгород		докладніше
13	Хустський	95272	975	Хуст		докладніше

Міста обласного значення

• Берегове
• Мукачеве
• Ужгород
• Хуст
• Чоп