Адольф Гіремі-Гіршль

Адо́льф Гіре́мі-Гіршль (угор. Hirémy-Hirschl Adolf; 31 січня, 1860, Темешвар — 1933, Рим) — угорський художник єврейського походження.

Адольф Гіремі-Гіршль
Адольф Гіремі-Гіршль, автопортрет
Народження	31 січня 1860(1860-01-31) Тімішоара, тоді Австрійська імперія
Смерть	1933(1933)
	Рим, Королівство Італія
Національність	угорець
Країна	Австрійська імперія
Жанр	реалізм
Діяльність	художник
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Національна галерея мистецтв, Далласький музей мистецтв і Музей мистецтва Метрополітен
Адольф Гіремі-Гіршль у Вікісховищі

Угорщина. Ранні роки

Народився у місті Тімішоара, тоді у складі Австрійської імперії. Походив з єврейської родини.

Австрія. Освіта і скандальне кохання

Підлітком прибув у Відень, де з 1874 до 1882 року навчався у Академії вільних мистецтв. Консервативні академічні настанови з їх застарілими схемами навчання на античних зразках помітно вплинули на формування художньої манери Гіремі-Гіршля. Він стане дотримуватись цих настанов в зрілі роки, виробившись у типового салонного майстра з непоганою художньою технікою та спробами то тратувати античні сюжети у побутовому жанрі («Присягаюся біля Вуст Правди», «Між Скіллою та Харібдою»), то насичувати стародавні академічні сюжети символічними чи еротичними додатками («Могила Ахілла і нереїди», «Народження Венери»).

Водночас він старанно вивчав реальність і робив цілком реалістичні штудії, повні надзвичайно правдивих деталей та фіксації щирих почуттів.

Перебування у Відні закінчилася скандалом. У художника був роман з пані Ізабеллою Генріетою Растон, котра вже була в шлюбі. Зв'язок з пані в шлюбі мав широкий і негативний розголос, бо не укладався у вузькі межі добропорядності. Ізабелла Генріета Растон пішла на розлучення з першим чоловіком і вони з художником пошлюбилися.

Італія. Більша частина життя

Адольф Гіремі-Гіршль. Так зникає (слава світська), Галерея сучасного мистецтва на римському Капітолії.

Художник виборов визнання вже в часи перебування у Відні. Серед його нагород — премія кайзера (1891 рік) та Велика золота медаль (1898 р.) Отримані гроші надали можливість покинути Відень і тим пригасити скандал. Адольф Гіремі відбув у Рим. Аби увірвати скандальний шлейф, він змінив прізвище на Гіремі-Гіршль. В Римі працював над створенням портретів, пейзажів, картин з сюжетами. Знайомство з австрійським художником Густавом Клімтом пройшло для творів Гіремі-Гіршля безслідно. Тоді як сюжети і драми картин Арнольда Бекліна вплинули як на сюжети творів Гіремі-Гіршля, так і на їх стилістику, де були помітні впливи символізму.

Останні роки життя митця були пов'язані з Італією. Серед останніх програмних творів художника — триптих «Sic transit», в котрому подав власний варіант загибелі Давньоримської імперії.

Він облаштував у Римі власну майстерню, котра стане його збіркою власних малюнків, ескізів і непроданих картин. Низка творів митця перейшла до його спадкоємців і була оприлюднена лише у 1980-і роки.

Адольф Гіремі-Гіршль помер у Римі.

Обрані твори

• Автопортрет
• «Нереїда»
• Штудія до жіночого портрета, пастель
• Штудія чоловічої фігури до зображенна «Пана», пастель
• Військові моряки біля гармат, пастель
• «Між Скіллою та Харібдою», ескіз
• «На березі річки Ахерон»
• «Страшний суд і мандрівний єврей Ахашур»
• «Могила Ахілла і нереїди»
• «Чума в Римі»
• «Вандали в Римі»
• «Перехід Ганнібала через Альпи»
• Триптих «Sic transit» (Так зникає (слава світська)

• 
  Адольф Гіремі-Гіршль. «Одісей» або «Між Скіллою та Харібдою», ескіз
• 
  Адольф Гіремі-Гіршль. «Народження Венери»
• 
  Адольф Гіремі-Гіршль. «Страшний суд і мандрівний єврей Ахашур»
• 
  Адольф Гіремі-Хіршль. «Могила Ахілла і нереїди»
• 
  Адольф Гіремі-Гіршль. «Присягаюся біля Вуст Правди», 1898 р.

Див. також

• Академізм
• Символізм
• Історичний живопис

Джерела

• Adolf Hiremy-Hirschl, 1860—1933: The Beauty of Decline: Roger Ramsay Gallery, Inc., 5 mai — 13 iunie, 1984 în asociere cu Galleria Carlo Virgilio, Rome, catalog de Gert Schiff
• James Gurney, Color and Light: A Guide for the Realist Painter Andrew McMeel Publishing, Kansas City 2010 p. 22–23
• Dennis Adrian, The Drawings of Adolph Hirémy-Hirschl, Drawing, May-June 1984, p.3, illustrated.