Адольф Теодор Броньяр

Адольф Теодор Броньяр (фр. Adolphe Théodore Brongniart; 14 січня 1801 — 18 лютого 1876) — французький ботанік.

Адольф Теодор Броньяр
фр. Adolphe Théodore Brongniart
Ім'я при народженні	фр. Adolphe Théodore Brongniart
Народився	14 січня 1801(1801-01-14)[1][2][…]  Париж, Франція
Помер	18 лютого 1876(1876-02-18)[1][2][…] (75 років)  Париж, Франція
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Brongniartd
Країна	Франція
Діяльність	ботанік, палеонтолог, геолог
Галузь	ботаніка, палеоботаніка
Заклад	Національний музей природознавства (Париж)
Посада	президент[d] і president of the French Academy of Sciencesd
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Французька академія наук Петербурзька академія наук Société botanique de Franced Баварська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Туринська академія наук[3] Королівське товариство Единбурга[4] Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:	один з основоположників палеоботаніки, «батько палеоботаніки»
Батько	Александр Броньяр
Мати	Cécile Coquebert de Montbretd
Брати, сестри	Mathilde-Émilie Brongniartd Herminie-Caroline Brongniartd
Діти	Édouard-Charles Brongniartd
Нагороди	Медаль Волластона (англ. Wollaston Medal, 1841)
Адольф Теодор Броньяр у Вікісховищі

Один з основоположників палеоботаніки, «батько палеоботаніки». Побудував єдину систему рослинного царства включивши в неї і викопні рослини.

Член Французької академії наук (з 1834 року) та член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1829 року). У 1851 році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук.

З 1833 року до самої кончини — професор ботаніки та фізіології рослин Паризького музею природної історії.

Шлях в науці

Народився у сім'ї геолога Олександра Броньяра. Дід його — Олександр Теодор Броньяр — був архітектором. Культурне середовище сім'ї та наукові завдання батька підштовхнули молодого Броньяра до вивчення викопних рослин, визначення їх місця в сучасному Царстві рослин і вдосконаленню систематики. Саме тут він домігся найбільших успіхів.

Проте його зацікавлення в науці не обмежилися однією лише палеоботанікою. Він зробив значний внесок у анатомію рослин та таксономію.

Броньяра також цікавило практичне використання його теоретичних праць у землеробстві та садівництві.

З 1822 до 1825 Броньяр здійснив навколосвітню подорож.

Разом з Жаном-Віктором Одуеном (фр. Jean Victoire Audouin) та Жаном Батистом Дюма (своїми майбутніми родичами) він почав випускати у 1824 році «Аннали природничих наук» (фр. Annales des Sciences Naturelles).

Він заснував в 1854 році Французьке ботанічне товариство (фр. Société Botanique de France) і був його першим президентом.

Броньяру належить одна з найважливіших природних систем рослин, яку він застосував в 1843 році при облаштуванні Ботанічній школи при Музеї природознавства; він виклав її в «Énumérations des genres de plantes cultivées au Muséum d'histoire naturelle de Paris»(фр.) (1843, 2 видання 1850). Опорна точка цієї класифікації — поділ квіткових на два великих відділи: голонасінні — хвойні і т. д. та покритонасінні — однодольні і дводольні; цей поділ тепер визнано майже усіма ботаніками.

Роди рослин, описані Броньяром

(у абетковому порядку)

• Agation Brongn.
• Anatis Sessé & Moc. ex Brongn.
• Anomochloa Brongn.
• Araeococcus Brongn.
• Barrotia Brongn.
• Becquerelia Brongn.
• Berzelia Brongn.
• Ceratopteris Brongn.
• Ceratozamia Brongn.
• Cheiranthera A.Cunn. ex Brongn.
• Coelorachis Brongn.
• Colubrina Rich. ex Brongn.
• Dubouzetia Pancher ex Brongn. & Griseb.
• Garnotia Brongn.
• Joinvillea Gaudich. ex Brongn. & Gris
• Kentiopsis Brongn.
• Laea Brongn.
• Lophatherum Brongn.
• Ludovia Brongn.
• Marantochloa Brongn. ex Gris
• Monotaxis Brongn.
• Myodocarpus Brongn. & Gris
• Pancheria Brongn. & Gris
• Piliocalyx Brongn. & Gris
• Pleurocalyptus Brongn. & Gris
• Pleurostachys Brongn.
• Raspalia Brongn.
• Retanilla (DC.) Brongn.
• Sageretia Brongn.
• Scaphispatha Brongn. ex Schott
• Scutia (Comm. ex DC.) Brongn.
• Taccarum Brongn. ex Schott
• Tittmannia Brongn.
• Xeronema Brongn. & Gris

Названі на честь Броньяра

• Brongniartikentia Becc. родини Пальмові
• Brongniartia Kunth родини Бобові

Основні праці

• фр. Brongniart A. Essai d'une classification naturelle des champignons, 1825
• фр. Brongniart A. Mémoire sur la famille des rhamnées, 1826
• фр. Brongniart A. Prodrome d'une histoire des végétaux fossiles. – Paris; Strasbourg: F.G. Levrault, 1828
• фр. Brongniart A.T. Histoire des végétaux fossiles, ou, Recherches botaniques et géologiques sur les végétaux renfermés dans les diverses couches du globe. – Paris, 1836–1837. – T. 1. – Fortin, Masson et Cie, 1836.; Atlas. – 1836; T. 2. – Crochard et Cie, 1837
• фр. Brongniart A. Sur la génération et le développement de l'embryon des Phanerogames
• фр. Brongniart A. Recherches sur la structure et les fonctions des feuilles
• фр. Brongniart A. Nouvelles Recherches sur l'Épiderme
• фр. Brongniart A. Recherches sur l'organisation des tiges des Cycadées
• фр. Brongniart A. Énumération des genres de plantes cultivées au Musée d'Histoire Naturelle de Paris (1843)
• фр. Brongniart A. Tableau des genres de végétaux fossiles
• Броньяр А. Т. Краткая история исследования ископаемых растений и распределение их в различных слоях земной коры — СПб.: Типография Экспедиции заготовления государственных бумаг, 1829.
• фр. Brongniart A. Rapport sur les progrès de la botanique phytographique, 1868
• фр. Brongniart A. Recherches sur les graines fossiles silicifiées, 1881