Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Азарьонок Григорій Юрійович

білоруський проросійський пропагандист З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Азарьонок Григорій Юрійович
Remove ads

Азарьо́нок Григорій Юрійович (18 жовтня 1995(1995-10-18) Редагувати інформацію у Вікіданих, Мінськ Редагувати інформацію у Вікіданих) — білоруський проросійський пропагандист.

Коротка інформація Азарьонок Григорій Юрійович, Ім'я при народженні ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився в сім'ї тележурналіста та проросійського пропагандиста Юрія Азарьонка. Навчався режисури в Академії мистецтв, потім пройшов військову службу, отримавши звання єфрейтора[1].

До 2020 року висвітлював регіональні події на білоруському державному телебаченні, але під час виборів президента 2020 року він почав знімати відео на політичні теми[2].

2020—2021

У квітні 2020 року Григорій озвучив конспіративну версію походження COVID-19, пов'язавши його з бактеріологічною зброєю США, і похвалив пасивну позицію режиму Лукашенка щодо протидії пандемії[3].

Азарьонок звинуватив передвиборчий штаб Світлани Тихановської у намірі побудувати в Білорусі «болотний концтабір» і організувати заворушення, порівнявши протестувальників з нацистами[4], так само пояснював масові протести проти режиму Лукашенка наслідками конспірологічних подій[5]. Азарьонок звинуватив колишніх працівників Білоруського державного телебачення в демонстративному звільненні та приєднанні до акцій протесту в обмін на «великі гроші»[2].

У вересні 2020 року створив телевізійний сюжет про нібито комфортні умови в СІЗО на вулиці Акрестіна в Мінську, де, за численними свідченнями, затриманих протестувальників катували[6]. Телешоу викликало суттєву критику в ЗМІ[7][8]. За історію про похорон протестувальника Романа Бондаренка, який загинув після побиття міліціянтами Лукашенка, мати загиблого подала на пропагандиста до суду. В історії Азарьонка використовувались матеріали з таємного прослуховування її телефонних розмов[8].

20 листопада 2020 року внесений до санкційніх списків Латвії, Литви та Естонії[9], 2 грудня 2021 Великій Британії[10]. Через антиукраїнську пропаганду у березні 2021 року Азарьонка також занесли в базу центру «Миротворець»[11].

East StratCom Task Force зазначила як приклад пропаганди в Білорусі передачі Азарьонка на каналі «СТВ», в яких дезінформація супроводжується мовою ворожнечі[12].

Remove ads

Нагороди

11 січня 2021 Лукашенко підписав указ № 13, нагородивши медаллю «За відвагу» Азарьонка «за високий професіоналізм, великий особистий внесок у розвиток державної інформаційної політики та національної журналістики»[13].

16 січня 2021 року Лукашенко особисто вручив медаль на прийомі у виставковому центрі «БелЕкспо»[14].

Санкції

20 листопада 2020 року внесений до санкційних списків Литви, Латвії та Естонії[15], а 2 грудня 2021 потрапив під санкції Великобританії[16]. У березні 2022 року Азаренок був включений до списку санкцій Канади[17], у червні 2022 року потрапив під санкції Швейцарії[18].

Азарьонок публічно закликає до війни, виправдовує, називаючи «законною» війну Росії проти України, тимчасову окупацію території України, прославляє представників ЗС РФ та незаконних збройних формувань. Азарьонок є підсанкційною особою[19].

У червні 2022 року проти Азаренка було запроваджено санкції Євросоюзу та Швейцарії, як проти одного з головних пропагандистів та прихильників режиму Лукашенка, відповідального за протидію демократичним змінам у Білорусі[20][21].

15 січня 2023 року доданий до списку підсанкційних осіб України[22].

Родина

Примітки

Див. також

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads