Loading AI tools
українське видавництво З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Видавничий дім «Академперіодика» – видавництво Національної академії наук України і базова організація Науково-видавничої ради НАН України. Випускає наукові журнали, збірники, фундаментальні монографії, посібники для вищих навчальних закладів, словники, науково-популярну літературу. Головна місія видавництва – інформувавати українську та зарубіжну громадськість про здобутки вітчизняної науки.
Тип | видавництво |
---|---|
Правова форма | видавництво[d] |
Галузь | Видавнича справа |
Засновано | 2001 |
Штаб-квартира | Україна, Київ |
Ключові особи | Олена Геннадіївна Вакаренко (директор), Анна Ігорівна Радченко (заст. директора), Ірина Станіславівна Семеренко (гол. технолог). |
Продукція | Книга, Журнал |
akademperiodyka.org.ua | |
У першій половині 1990-х років через недофінансування в Академії наук істотно ускладнилося видання наукових праць. Щоб виправити ситуацію, Науково-видавнича рада розробила концепцію збереження та підтримки наукової літератури, передусім періодики. За ініціативою ради Президія НАН України 21 квітня 1995 р. ухвалила рішення про створення Спеціалізованої друкарні наукових журналів.
Завдяки гранту Міжнародного наукового фонду (Фонду Сороса) було придбане перше поліграфічне обладнання. Пощастило викупити за безцінь, реставрувати й запустити деяку спрацьовану техніку. Важкий етап налагоджування виробництва успішно завершився завдяки ентузіазму й наполегливій праці першого директора друкарні Л. Ф. Куртенка.
З кінця 1990-х років став активно розвиватися напрям додрукарської підготовки. Був створений редакційно-видавничий підрозділ, до якого увійшли редакції журналів «Вісник НАН України» та «Доповіді НАН України». Редакційний, видавничий і поліграфічний етапи їхнього видання було об'єднано. За кілька років друкарня здійснювала редакційну підготовку й випуск уже 14 періодичних видань НАН України.
Поява сучасної поліграфічної та комп'ютерної техніки дозволила значно розширити видавничу діяльність. З огляду на це 13 жовтня 2000 р. Президія НАН України ухвалила постанову «Про реорганізацію Спеціалізованої друкарні наукових журналів при Президії НАН України». З 2001 р. Спеціалізована друкарня функціонує як Видавничий дім «Академперіодика». Була вдосконалена структура установи, збільшено штат, розширено виробничі потужності. Відтоді до завдань видавництва входить не тільки видання, друк та розповсюдження наукових журналів, а й надання редакціям академічних періодичних видань поліграфічних послуг, методичної та консультативної допомоги з усіх видавничих питань. Для цього організовано спеціальну групу науково-методичного забезпечення видавничої діяльності НАН України.
Станом на 2014 р. «Академперіодика» разом з науковими установами випускає комплекти 43 наукових періодичних видань[1] У видавництві опанували повноколірний друк, випуск книг у твердих і м'яких палітурках. За час існування «Академперіодика» випустила понад 1000 книжкових видань українською, російською та англійською мовами.
Основні галузі, з яких видавництво випускає наукові монографії: математика, інформатика, механіка, фізика, матеріалознавство, металофізика, теплофізика, астрономія, космічна наука, хімія, ботаніка, гідробіологія, геологія, географія, історія, археологія, мовознавство, літературознавство.
Серед авторів, чиї книги виходили у видавництві, – відомі вчені: академіки НАН України П. І. Андон, С. Я. Брауде, Я. М. Григоренко, Д. М. Гродзинський, А. А. Долінський, Ю. П. Зайцев, І. М. Карп, Ю. П. Корчевий, А. Г. Наумовець, В. В. Панасюк, В. Д. Походенко, І. В. Сергієнко, К. М. Ситник, В. В. Скороход, В. Т. Трощенко, Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Є. Ф. Шнюков, Я. С. Яцків, члени-кореспонденти НАН України: А. В. Анісімов, В. А. Кунах, Ф. Ф. Сизов, Ю. Ф. Снєжкін, Т. М. Черевченко та інші.
Перевидано класичну спадщину – наукові твори М. П. Василенка (2006), О. С. Давидова (2012), М. О. Кривоглаза (2004), Г. В. Курдюмова (2002), В. В. Немошкаленка (2003), В. І. Трефілова (2005), І. М. Францевича (2005).
Вийшли друком монографії та збірники, присвячені видатним ученим: А. П. Александрову (2013), М. М. Амосову (2013), М. М. Боголюбову (2009), В. М. Глушкову (2013), В. М. Гриднєву (2003), М. В. Келдишу (2011), М. М. Паламарчуку (2006), Б. Є. Патону (2012), Г. С. Писаренку (2005), А. Ф. Приходько (2006), Я. В. Роллу (2009).
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
2009
2010
2011
2012
2013
2015
2016
2017
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.