Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Академія наук Туркменістану
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Акаде́мія нау́к Туркме́ністану (туркм. Türkmenistanyň Ylymlar akademiýasy)— вища наукова установа Туркменістану.
Remove ads
Історія
Заснована у 1951 році на місці філіалу АН СРСР у Туркменістані.[1]
У 1991 році після здобуття незалежності Туркменістаном була перейменована у «Академію наук Туркменістану».
У 1998 за указом президента Туркменії Сапармурата Ніязова була ліквідована. Після його смерті декілька років підтримувалась добровольцями.[2]
12 червня 2009 за указом нового президента Гурбангули Бердимухамедова була відновлена на державному рівні. 1 Лютого 2019 підписав указ про позбавлення академії фінансування протягом 3 років.[2]
30 вересня 2022 головою академії наук став Аллебарда Аширов[3]
Remove ads
Склад і структура
До складу АН (1958) входять три відділи:
- 1) фізико-технічних, геологічних і хімічних наук,
- 2) біологічних наук,
- 3) суспільних наук.
В системі АН 9 інститутів, ботанічний сад, ряд музеїв, Туркменська археологічна комплексна експедиція та інших наук. установи.
В складі АН (1959) — 2 почесні академіки, 12 академіків і 18 членів-кореспондентів.
Проблематика досліджень
В плані наукових робіт велика увага приділяється:
- вивченню продуктивних сил республіки,
- питанням геології,
- антисейсмічного будівництва,
- використанню хімічної сировини,
- розвитку хімічної промисловості,
- енергетичних і водних багатств,
- тваринництва,
- іригаційним проблемам та іншим.
Видавнича діяльність
1957 інститути АН опублікували близько 40 наукових праць, в тому числі «Історію Туркменської РСР» (2 тт.), збірник праць з філософії, переклад давньоіндійського епосу «Махабхарата» (4 тт.).
АН Туркменської РСР здійснювала творчу співдружність з науковими установами СРСР, підтримувала зв'язки з зарубіжними вченими.
Видання Академії
Видавалися «Вісті», журнал «Проблеми освоєння пустель», та Туркменську радянську енциклопедію[1][4]
Керівники
- Таган Бердиєв (1951 — 1956)
- Гельди Чариєв (1956 — 1959)
- Шаджи Батиров (1959 — 1965)
- Пигам Азімов (1966 — 1975)[4]
- Агаджан Бабаєв (1975 — 1986)
- Оразгельди Овєзгельдиєв (1986 — 1989)
- Агаджан Бабаєв (1989 — 1993)
- А.М Ходжамєдов (1994 — 1998)
- Курбанмурад Мєзилов (в.о. з 2009) (2010 — 2016)
- Мерет Аширбаєв (2016 — 2018)
- Сапардурди Тойлиєв (2018 — 2022)
- Аллаберда Аширов (2022 — )
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads