Академія наук Туркменістану

Акаде́мія нау́к Туркме́ністану  (туркм. Türkmenistanyň Ylymlar akademiýasy)— вища наукова установа Туркменістану.

Академія наук Туркменістану
Академія наук Туркменістану
Тип	академія наук
Засновник	Таган Бєрдиєв
Засновано	1951
Розпущено	1998
Правовий статус	відновлена, позбавлена фінансування
Країна	Туркменістан
37°56′32″ пн. ш. 58°23′05″ сх. д.
Місце діяльності	Ашхабад
Членство	АН СРСР
Офіційні мови	туркменська
Центральний орган	АН СРСР (1951 - 1991)
Керівник	Аллаберда Аширов
Дочірня(і) організація(ї)	Turkmen State Institute of Physical Education and Sportsd Turkmen National Institute of World Languagesd Turkmen State Institute of Cultured Turkmen Institute of National Economyd Institute of Telecommunications and Informatics of Turkmenistand Turkmen State Institute of Architecture and Constructiond State Energy Institute of Turkmenistand Туркменський державний педагогічний інститутd
Вебсайт: science.gov.tm/en/

Історія

Заснована у 1951 році на місці філіалу АН СРСР у Туркменістані.^[1]

У 1991 році після здобуття незалежності Туркменістаном була перейменована у «Академію наук Туркменістану».

У 1998 за указом президента Туркменії Сапармурата Ніязова була ліквідована. Після його смерті декілька років підтримувалась добровольцями.^[2]

12 червня 2009 за указом нового президента Гурбангули Бердимухамедова була відновлена на державному рівні. 1 Лютого 2019 підписав указ про позбавлення академії фінансування протягом 3 років.^[2]

30 вересня 2022 головою академії наук став Аллебарда Аширов^[3]

Склад і структура

До складу АН (1958) входять три відділи:

• 1) фізико-технічних, геологічних і хімічних наук,
• 2) біологічних наук,
• 3) суспільних наук.

В системі АН 9 інститутів, ботанічний сад, ряд музеїв, Туркменська археологічна комплексна експедиція та інших наук. установи.

В складі АН (1959) — 2 почесні академіки, 12 академіків і 18 членів-кореспондентів.

Проблематика досліджень

В плані наукових робіт велика увага приділяється:

• вивченню продуктивних сил республіки,
• питанням геології,
• антисейсмічного будівництва,
• використанню хімічної сировини,
• розвитку хімічної промисловості,
• енергетичних і водних багатств,
• тваринництва,
• іригаційним проблемам та іншим.

Видавнича діяльність

1957 інститути АН опублікували близько 40 наукових праць, в тому числі «Історію Туркменської РСР» (2 тт.), збірник праць з філософії, переклад давньоіндійського епосу «Махабхарата» (4 тт.).

АН Туркменської РСР здійснювала творчу співдружність з науковими установами СРСР, підтримувала зв'язки з зарубіжними вченими.

Видання Академії

Видавалися «Вісті», журнал «Проблеми освоєння пустель», та Туркменську радянську енциклопедію^[1][4]

Керівники

• Таган Бердиєв (1951 — 1956)
• Гельди Чариєв (1956 — 1959)
• Шаджи Батиров (1959 — 1965)
• Пигам Азімов (1966 — 1975)^[4]
• Агаджан Бабаєв (1975 — 1986)
• Оразгельди Овєзгельдиєв (1986 — 1989)
• Агаджан Бабаєв (1989 — 1993)
• А.М Ходжамєдов (1994 — 1998)
• Курбанмурад Мєзилов (в.о. з 2009) (2010 — 2016)
• Мерет Аширбаєв (2016 — 2018)
• Сапардурди Тойлиєв (2018 — 2022)
• Аллаберда Аширов (2022 — )