Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Академія Ґранд-Шом'єр
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Академія Ґранд-Шом'єр (фр. Académie de la Grande Chaumière) — художня академія в Парижі, заснована в 1904 році.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Академія Ґранд-Шом'єр розташована в Парижі на Монпарнасі, в VI міському окрузі, за адресою: вул. Гранд Шом'єр 14 (14 rue de la Grande Chaumière). Була заснована в 1904 році іспанським художником Клаудіо Кастелучо[1] (за іншими даними — швейцарською художницею Мартою Штеттлер[2]). З 1909 року Академія очолювалася самої Мартою Штеттлер, її подругою Алісою Данненберг і французьким художником Люсьєном Симоном. 1945 року Штеттлер померла. Починаючи з 1957 року Академією керують представники сімейства Шарпантьє[3].
Як і інші приватні художні академії того часу, Ґранд-Шом'єр протиставляла себе академічним навчальним закладам і культивувала дух вільної творчості[4]. У ній навчалися переважно іноземці, в тому числі жінки[5].
Від 1907 і до своєї смерті в 1929 клас скульптури в академії очолював Антуан Бурдель. Серед його учениць була глухоніма Жанна Бергсон (1893—1961), донька відомого філософа Анрі Бергсона, якій Бурдель давав зауваження письмово[6].
У наш час Академія є художньою школою відкритого типу, що означає — у ній немає певного, розрахованого на кілька років освітнього курсу. Учні можуть записатися на заняття протягом декількох місяців, тижнів і навіть днів, відвідувати студії погодинно, займатися в Академії живописом і малюнком за допомогою або без допомоги викладацького складу[7]. Особливо популярними є так звані вечірні «Croquis à cinq minutes», під час яких модель, що позує, змінює своє положення кожні 5 хвилин. У зв'язку з відкритим характером Академії, вона практично не має архівних даних, особливо тих, що стосуються учнів, які здійснювали короткострокові відвідування Академії.
Remove ads
Відомі викладачі

- Жак-Еміль Бланш
- Еміль-Антуан Бурдель
- Ольга Бознанська
- Клаудіо Кастелучо
- Леопольд Крец
- Гюстав Куртуа
- Отон Фриз
- Ежен Грассі
- Волтер Сікерт
- Фернан Леже
- Андре Лот
- Осип Цадкін
Відомі учні
- Етьєнн Айду
- Максвелл Армфілд
- Бальтус
- Інге Блум
- Луїза Буржуа
- Клод Верліндена
- Марія Елена Вієйра да Сілва
- Лев Гальперін
- Адольф Готліб
- Альберто Джакометті
- Курт Зелігман
- Іон Ірімеску
- Рене Іше
- Олександр Колдер
- Зоя Корвін-Круковська
- Мирослав Кральович
- Леопольд Крец
- Шарль Кродель
- Сугано Куми
- Андрій Ланской
- Тамара Лемпицька
- Жоан Міро
- Віра Мухіна
- Елі Надельман
- Мерет Оппенгейм
- Амелія Пелаес
- Алісія Пенальба
- Серж Поляков
- Жермен Рішье
- Зінаїда Серебрякова
- Арпад Сенеш
- Бредлі Вокер Томлін
- Марта Волтер
- Ельміра де Хорі
- Маріу Цезаріні
- Ірен Шарафф
- Лев Шульц
- Олександра Екстер
- Хуан Емар
- Петер Янссен
|}
Див. також
Література
- Dr. Eric Cabris, Ph.D., Biografie van kunstschilder Ghislaine de Menten de Horne (1908—1995), Brussels, V.U.B., 2008, p. 4, footnote 3.
- Antoine Bourdelle, Laure Dalon, Cours & leçons à l'Académie de la Grande Chaumière, 1909—1929, Paris: Paris-Musées: Ed. des Cendres, 2008. ISBN 978-2-759-60034-2
- , Cours et leçons à l'Académie de la Grande Chaumière, 1909-1929, Éd. des Cendres, Paris, 2007 ISBN 978-2-7596-0034-2.
- , Parisiana. La capitale des peintres au, Les Presses franciliennes, Paris, 2006 ISBN 978-2-9527214-0-0.
Remove ads
Фільмографія
- Laurent Roth, Modèle depuis toujours, documentaire, 1988[8].
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads