Акреція (географія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акреція.

Акреція (лат. accretio — зростаю, збільшуюсь) — природне набуття території державою завдяки знов утвореним ділянкам суходолу. Територія збільшується за рахунок утворення у витоку річки дельти, що вважається набутою суходільною територією тієї країни, якій належить річка. До акреції можна віднести й утворення нових островів у межах територіальних вод. Обидва згадані способи набуття суходільної території можуть впливати на переміщення зовнішнього кордону територіальних вод, якщо змінюється лінія їхнього відліку.

Джерела

• Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Київ, Знання України, 2004 ISBN 966-316-039-Х

Посилання

• К. К. Сандровський. Акреція [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• Акреція у міжнародному праві [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.