Галімов Акім Альфадович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галімов.

Акім Альфадович Галімов (крим. Akim Ğalimov, нар. 28 травня 1985, смт Пограничний, Приморський край, РРФСР, СРСР^[3]) — український журналіст, сценарист, продюсер, автор документально-історичних проєктів.

Акім Галімов
Akim Ğalimov
Народився	28 травня 1985(1985-05-28) (40 років) смт Пограничний, Приморський край, Росія
Громадянство	РРФСР →  УРСР →  Україна
Національність	кримський татарин[1][2]
Місце проживання	м. Київ
Діяльність	журналіст, сценарист, продюсер
Alma mater	факультет журналістики чорноморської філії МДУ
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
IMDb	ID 11414262
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Акім Галімов народився 28 травня 1985 року в смт Пограничний Приморського краю РРФСР.

За національністю — кримський татарин (по маминій лінії). У 1944 році його дідуся депортували з Криму. Сім'я Акіма змогла повернутися на півострів з Узбекистану лише в 1994 році^[1][4][5][6].

Закінчив факультет журналістики севастопольської філії^[7] Московського державного університету імені Михайла Ломоносова. Працював на українських телеканалах «Інтер», «Перший національний», тепер — на «1+1»^[3].

Був членом журі фестивалю короткого метру «Де кіно»^[8].

У 2023 році почав вести свій YouTube-канал під назвою «Реальна історія», де він публікує свої відео про історію України.

Доробок

Фільми

• «Примушені до війни» (2008)^[9];
• «Операція Крим» (2014)^[10];
• «Жінка-банкомат» (2014)^[11];
• «Циганська кров» (2015)^[12];
• «Де починається Україна?» (2015)^[9];
• «Україна. Повернення своєї історії» (2016, 2017)^[13];
• «Скарби нації» (2019, з циклу «Україна. Повернення своєї історії»)^[14][15].
• «Таємниці великих українців» (2021)^[13]
• «Таємничі манускрипти» (2021, з циклу «Україна. Повернення своєї історії»)^[16]
• «Українські палаци. Золота доба» (2022)^[17][18]
• «Реальна історія з Акімом Галімовим» (2022)^[19]
• «Евакуація» (2023)^[20]
• «Рашизм. Історія хвороби» (2023)^[21]
• «Україна майбутнього. Переграти агресора» (2023)^[22]

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2024) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку^[23];
• Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Продюсер/продюсерська група документального фільму/серіалу/проекту» — за фільм «Україна. Повернення своєї історії-2» (2018)^[24];
• Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Телевізійний документальний фільм» — за фільм «Україна. Повернення своєї історії — 2» (2018)^[25];
• Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Телевізійний документальний фільм» — за фільм «Україна. Повернення своєї історії» (2017)^[26];
• Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Телевізійний документальний фільм» — за фільм «Операція Крим» (2015)^[27];
• Номінант Національної премії України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2010)^[28].