Александер Венцель (1967)

Александер Венцель (словац. Alexander Vencel; 2 березня 1967, Братислава) — чехословацький і словацький футболіст, воротар.

Александер Венцель
Особисті дані
Народження	2 березня 1967(1967-03-02)[1] (58 років)
	Братислава, Чехословаччина
Зріст	189 см
Вага	84 кг
Громадянство	Словаччина  Чехословаччина
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987–1994 «Слован» 132 (-?) 1989–1990 →  «Уніон» (Хеб) 28 (-?) 1994–2000 «Страсбур» 184 (-?) 2000–2005 «Гавр» 188 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1991–1992  Чехословаччина 2 (0) 1994–1998  Словаччина 19 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2005–2006 «Гавр U-19» (ворот.) 2006–2010 «Страсбур» (ворот.) 2018–2021 Йорданія (ворот.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра

Клубна

Александер Венцель розпочинав кар'єру гравця у братиславському «Словані» у сезоні 1987/88. За «Слован» голкіпер виступав до 1994 року з перервою на військову службу, коли він захищав кольори хебського «Уніона». У складі братиславського клубу воротар ставав чемпіоном Чехословаччини у 1992 році та Словаччини у 1994. У 1994 році він також виграв Кубок Словаччини.

Того ж року Венцель перейшов у французький «Страсбур». Дебютував у французькій Лізі 1 29 липня 1994 року в домашній грі проти «Осера» (1:1) і в першому ж сезоні вийшов з командою у фінал кубка Франції, де зіграв проти «Парі Сен-Жермен», втім його команда поступилась з рахунком 0:1. Того ж року Александер допоміг команді стати співпереможцем Кубка Інтертото 1995 року^[2]. За два роки словак вигравав з клубом Кубок ліги, і цього разу у фінальній грі проти «Бордо» (0:0, 6:5 пен.) був основним воротарем^[3].

У 2000 році Венцель став гравцем «Гавра» з другого дивізіону країни. У 2002 році він разом з ним вийшов у Лігу 1, але після року гри у вищому дивізіоні клуб вилетів назад до Ліги 2, де Венцель провів ще два сезони як основний воротар і завершив кар'єру у 2005 році.

Міжнародна

25 вересня 1991 року Венцель дебютував у збірній Чехословаччини в товариському матчі зі збірною Норвегії (3:2), замінивши на 82 хвилині Петра Коубу. 27 травня наступного року голкіпер зіграв один тайм у товариському матчі з Польщею (0:1). Цей матч став останнім для Венцеля у складі чехословацької команди^[4].

Александер Венцель (праворуч) у тренерському штабі «Страсбура». 2009 рік.

Після розпаду Чехословаччини Венцель почав грати за збірну Словаччини. Дебютував 2 лютого 1994 року в товариському матчі проти збірної ОАЕ (1:0). Це була перша офіційна гра збірної Словаччини після розпаду Чехословаччини. Загалом до 1998 року провів за словацьку збірну 19 матчів.

Тренерська

У 2005 році він почав працювати асистентом та тренером воротарів юнацької (U-19) команди «Гавра», а з 2006 по 2010 рік був тренером воротарів першої команди «Страсбура».

У період з 2011 по 2017 рік він працював консультантом програми FIFA Goalkeeping і відповідав за підготовку навчального матеріалу (книга та 6 DVD). За цей період він провів 64 навчальні семінари для тренерів та інструкторів по всьому світу.

З 2017 року став інструктором воротарів УЄФА і є автором 5 книг та 4 DVD-дисків для підготовки воротарів. Він також створив мобільний додаток Goalkeeper Training для Android та IOS.

З 2018 по 2021 рік був тренером воротарів збірної Йорданії у штабі бельгійця Вітала Боркелманса^[5].

Досягнення

«Слован» (Братислава)

• Чемпіон Чехословаччини (1): 1991/92
• Чемпіон Словаччини (1): 1993/94
• Володар кубка Словаччини (1): 1993/94
• Фіналіст кубка Чехословаччини (1): 1989/90

«Страсбур»

• Фіналіст кубка Франції (1): 1994/95
• Володар кубка французької ліги (1): 1996/97

Особисте життя

Батько голкіпера — Александер Венцель-старший також колишній воротар, який зіграв у 1965—1977 роках 25 матчів за збірну Чехословаччини і став чемпіоном Європи 1976 року.

Одружений, у нього троє дітей (дочки Катаріна та Міхаела та син Алекс^[6]).