Александров Олександр Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Александров; Александров Олександр.

Олекса́ндр Васи́льович Алекса́ндров (справжнє прізвище Коптєлов; рос. Александр Васильевич Александров; 1 квітня 1883, Рязанська губернія, Російська імперія — 8 липня 1946, Берлін, Німеччина) — російський радянський композитор і диригент, народний артист СРСР, генерал-майор, професор. Автор музики Гімну СРСР.

Александров Олександр Васильович
Основна інформація
Дата народження	1 (13) квітня 1883[1][2][3]
Місце народження	Plakhinod, Михайловський повітd, Рязанська губернія, Російська імперія
Дата смерті	8 липня 1946(1946-07-08)[4][5][…] (63 роки)
Місце смерті	Берлін, Радянська зона окупації Німеччини[4]
Причина смерті	розрив міокардаd
Поховання	Новодівичий цвинтар[1]
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Професії	композитор, диригент, хоровий диригент, музичний педагог, військовослужбовець
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі	Метнер Микола Карлович
Magnum opus	Гімн Росії, Гімн СРСР і Священна війна
Членство	Спілка композиторів СРСР і Ансамбль пісні і танцю Російської армії імені Олександра Александрова
Партія	КПРС
Заклад	Московська консерваторія і Московський обласний музичний технікум
Нагороди
Діти	Александров Борис Олександрович
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Біографія

1913 року закінчив Московську консерваторію і з 1918 року працював в ній на педагогічній роботі. З 1928 року Александров — організатор і керівник Червонопрапорного ансамблю пісні й танцю Радянської Армії, якому присвоєно його ім'я. Член КПРС з 1939 року.

Автор музики Гімну СРСР. "Первинно мелодія, використана Алєксандровим, написана всередині 1870-х українським композитором Миколою Лисенком і називалася «Епічний фрагмент». Схожість помітив член Національної спілки композиторів України Андрій Бондаренко. До нього звернулася викладачка Кропивницького музичного коледжу Марина Долгих. Для курсу української музичної літератури вона шукала запис «Епічного фрагмента». Композитор зізнався, що взагалі не знає цього твору, але пообіцяв поцікавитися. Незабаром він дістав ноти, сів за фортепіано і почав грати…

«Мої емоції в цей момент важко передати цензурними словами, — розповідає А. Бондаренко. — Звучав гімн СРСР!».

За його словами, «Епічний фрагмент op.20» написаний у формі рондо. При цьому епізод має дві частини і в останньому проведенні звучить лише друга його частина у динамізованому вигляді". [Євген Букет, Кореспондент АрміяInform]

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 131.
• Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк ; Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : Поліграфкнига, 1976. — Т. 1 : А—Мол. — 416 с. — С. 31.