Александров Сергій Павлович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Сергій Александров.

Сергі́й Па́влович Алекса́ндров (рос. Сергей Павлович Александров; нар. 14(27) березня 1915, Кам'янець-Подільський, нині Хмельницької області — пом. 26 вересня 1963, Новокузнецьк Кемеровської області Російської Федерації) — російський художник театру.

Александров Сергій Павлович
Народження	14 (27) березня 1915  Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Смерть	26 вересня 1963(1963-09-26) (48 років)
	Новокузнецьк, Кемеровська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	сценограф

Біографія

У 1938—1941 роках навчався в Омському художньому училищі. Працював у Новокузнецьку, оформляв спектаклі в місцевому драматичному театрі.

Серед спектаклів:

• «Гаряче серце» Олександра Островського (1951),
• «Золотопромисловці» за романом Дмитра Маміна-Сибіряка (1953),
• «Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського (1956),
• «Доктор філософії» Браніслава Нушича (1958),
• «Барабанщиця» Афанасія Салинського (1961),
• «День народження Терези» Георгія Мдівані (1962),
• «Друзі і роки» Леоніда Зоріна.

Література

• Александров, Сергей Павлович // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. — Том первый (Аавик — Бойко). — Москва: Искусство, 1970. — С. 92.

Посилання

• Центральна міська бібліотека імені Миколи Гоголя міста Новокузнецька. Ім'я в історії міста. А—Б(рос.)