Алексєєв Петро Олексійович (революціонер)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Петро Алексєєв.

Петро́ Олексі́йович Алексє́єв (нар. 26 січня 1849(18490126), Новинське — пом. 28 серпня 1891) — один з перших російських робітників-революціонерів, ткач.

Алексєєв Петро Олексійович
Народився	14 (26) січня 1849  Новинське (Гагарінський район), Сичовський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер	16 (28) серпня 1891 (42 роки)  Якутська область, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик, революціонер, робітник
Галузь	політична діяльність[1] і народництво[1]
Знання мов	російська[1]

Біографічні відомості

Народився в бідній селянській сім'ї в селі Новинському Сиговського повіту Смоленської губернії.

Революційну діяльність почав у 70-их роках. Брав участь у роботі революційних робітничих гуртків Санкт-Петербурга та Москви, де ознайомився з «Капіталом» К. Маркса.

У квітні 1875 року Алексеєв був заарештований. Судився по «процесу 50-ти». На суді 22 (10) березня 1877 виголосив відому промову про історичну роль російського робітничого класу. Її заключними словами були «підніметься мускулиста рука мільйонів робочого люду, і ярмо деспотизму, захищене солдатськими штиками, розлетиться в прах», які В. І. Ленін назвав великим пророцтвом російського робітника-революціонера (див. Ленін В. І. Твори, т. 4, с. 337). Цю промову Алексеєва вивчали робітники.

У 1905 році Іван Франко поширював її серед нафтовиків Борислава. Після 10-річної каторги Алексеєв оселився в Якутії. Вбитий грабіжниками.

В радянські часи на його сечть був возведений п'ятиметровий обеліск у Якутску, а на його батьківщіні встановлено пам'ятника.

Див. також

• Рух опору імені Петра Алексєєва — ліва політична організація у Росії, назва обрана на честь Петра Алексєєва.