Алма-Сарай

Алма́-Сара́й (крим. Alma Saray) — ханський палац часів Кримського ханства, розташований в селі Хан-Елі (Новопавлівка). Він був одним із так званих «малих хансараїв» (заміських палаців) і до наших днів не зберігся.^[1]

Алма-Сарай Alma Saray
44.834915° пн. ш. 33.976706° сх. д. / 44.834915; 33.976706
Країна	Україна
Місто	Новопавлівка, Автономна Республіка Крим
Перша згадка	XVII століття
Стан	зруйновано
Алма-Сарай Алма-Сарай (Автономна Республіка Крим)

Малий заміський палац, що розташовувався поблизу яблуневих садів та виноградників Альмінської долини в місцевості Хан-Елі (нині Новопавлівка).^[2] У ньому хан приймав делегації та видавав документи. Шведський історик Тунманн (XVIII ст.) писав про Алму або Алма-Сарай як про невелике місто з ханським житлом.^[3]

Історія

Палац знаходився поблизу щедрих яблуневих садів, в місцевості, сама назва якої − Хан-Елі, свідчила про приналежність цього краю правлячому сімейству (нині село Хан-Елі називається Новопавлівкою).

Найближчі луки, які під час весняних паводків заливалися водами Альми і внаслідок цього влітку буяли відмінною травою, теж носили «царську» назву − Хан-Тогай (Ханський Луг). На цих чудових пасовищах тримали ханських коней.

Неподалік від тутешньої ханської резиденції розташовувалося селище для іноземних послів − один з кількох «посольських станів», де кримський уряд селив іноземних представників на час їх довгого перебування в Криму. І деякі з цих іноземних гостей залишили короткі описи ханського палацу на Альмі, в якому їм доводилося бувати за службовим обов’язком.

За їхніми словами, палац був цілим комплексом будівель серед виноградників на річковому березі. Він мав два двори: зовнішній і внутрішній, оточені будівлями з дерева, обмазаного саманом. На головному внутрішньому дворі стояла кам’яна будівля з залом.

Обстановка в залі була дуже проста. Посли описують один із прийомів в Алма-Сараї: хан Мурад Ґерай приймав їх, сидячи в кутку приміщення на червоному оксамитовому килимі і спершись на золоті подушки. Стіни залу не були, як завжди, завішені килимами, і лише поруч з ханом на цвяху висіли його шабля, сагайдак і кресало.

Алма-Сарай був одним з небагатьох «малих палаців», який мав значення не тільки приватного заміського будинку ханського сімейства, але і державної резиденції, в якій хан приймав делегації і видавав документи (збереглося кілька ханських паперів, місцем підписання яких значиться Алма-Сарай).

У 1660-х роках Евлія Челебі описував «райський сад» у Альмінській долині, де він і його супутники одну ніч гостювали в палаці нуреддін-султана і «по-падишахськи розважалися, слухаючи прекрасний спів багатьох тисяч солов’їв, відпочиваючи душею». «У Кримській країні немає більше такого саду, хіба що сад Ашлама, що поруч з Бахчисараєм» − захоплювався тутешньою місцевістю турецький гість.

У палаці тоді йшло будівництво: Евлія каже, що навіть склав короткий вірш, зашифрувавши в ньому дату спорудження будівлі, і що цей вірш був поміщений на стіну палацу. Відомо, однак, що палац Алма-Сарай був побудований задовго до Евлії: він згадується, разом з Улакли-Сараєм, ще у придворній хроніці Сахіба Ґерая 1530-х років.

Найімовірніше, турецький мандрівник застав не будівництво, а лише ремонт старого ханського палацу, яким, як можна зробити висновок з його слів, Мехмед IV Ґерай, що правив в ті роки, поступився своєму нуреддіну.

На відміну від інших «малих» палаців, знищених безслідно, залишки Алма-Сарая залишалися на очах досить довго. Ще в середині 19 сторіччя у села Хан-Елі показували будинок типової кримськотатарської архітектури з різьбленими візерунчастими стелями. Цю споруду називали останньою будівлею, уцілілою від колишньої ханської резиденції. Будинок навіть встигли замалювати, але сьогодні в Альмінській долині ми його не знайдемо: будівлю давно знесено.^[4]