Алфей (міфологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Алфей.

Алфе́й (дав.-гр. Ἀλφειός) — у давньогрецькій міфології^[4] бог однойменної річки^[5] в Пелопоннесі, син титанів Океана і Тефіди^[6]. Його представляють у людській подобі^[7]. Вівтар його знаходиться в Олімпії^[8].

Алфей
Покровитель для	Алфей
Батько	Океан[1][2][3]
Мати	Тетія[1][2][3]
Діти	Orsilochusd, Фегей[d], Мелантея, Danaisd, Myrtoessad і Phoenissad
Частина від	давньогрецька міфологія
Медіафайли у Вікісховищі

Був мисливцем, який закохався в Артеміду і переслідував її^[9] по всій Греції. Він явився в Летрини на нічне свято, яке справляли Артеміда і німфи, але Артеміда вимазала у всіх лице брудом та мулом, через це Алфей не впізнав її. Тому встановлені обряди Артеміди Алфеї^[10].

Не зумівши добитися кохання Артеміди, Алфей закохався у німфу Аретусу, яка однак не відповіла взаємністю; Артеміда ж, рятуючи Аретусу від переслідувань Алфея, перетворила її в ставок^[11]. Проте Алфей знайшов свою кохану на острові Ортігія (або на Делосі, або поблизу Сіракуз на Сицилії) — там злились води Алфея і Аретуси. Його течія продовжується в море^[12], що підтвердив і Дельфійський оракул.