Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Алфьорова Зоя Іванівна

українська кінознавиця, мистецтвознавиця, викладачка З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Алфьорова Зоя Іванівна (нар. 25 лютого 1959, Харків) ― українська кінознавиця, мистецтвознавиця, викладачка. Кандидат історичних наук (1989), доктор мистецтвознавства (2008), професор (2013). Голова Харківського відділення Національної спілки кінематографістів України (2001)[1], голова Харківського відділення Асоціації діячів кіноосвіти України (нині ― Асоціації діячів кіноосвіти і медіа-педагогіки України) (1990).

Коротка інформація Алфьорова Зоя Іванівна, Народилася ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Зоя Іванівна Алфьорова народилася 25 лютого 1959 року у Харкові. У 1980 році закінчила Харківський державний інститут культури, відділення культурно-освітньої роботи. Почала працювати у ХДІК з 1986 року. Захистила кандидатську дисертацію «Ультраправі організації Великобританії між двома світовими війнами» (науковий керівник ― доктор історичних наук В. А. Горбик) у Харківському державному університеті 1989 року. Продовжила навчання в докторантурі Харківської державної академії культури. У 2008 році захистила докторську дисертацію «Візуальне мистецтво кінця XX — початку XXI століття» (науковий консультант ― професор М. В. Дяченко)[2]. Протягом 2008—2014 років працювала на посаді завідувачки кафедри телебачення Харківської державної академії культури. З 2008 по 2020 роки обіймала посаду декана факультету аудіовізуального мистецтва ХДАК. Від 2020 року ― професорка кафедри аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії дизайну і мистецтв[3]. За сумісництвом ― професорка кафедри теорії культури та філософії науки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна[4].

Сфера наукових інтересів стосується проблем аудіовізуального мистецтва, візуального мистецтва, аудіовізуальної освіти, мистецтвознавства та медіакритики[3].

Науковиця виступала модератором та учасником майстер-класів, навчальних семінарів, тренінгів з проблем розвитку аудіовізуального мистецтва на сучасному етапі в Харкові, Києві, Дніпрі)[5]. Співпрацювала з міжнародною Асоціацією медіаосвіти, Академією української преси, Національною Радою з питань телебачення та радіомовлення, Департаментом науки та освіти Харківської обласної державної адміністрації та іншими[2].

Була заступником голови спеціалізованої вченої ради Д 64.807.01 Харківської державної академії культури, членом спеціалізованої вченої ради К 64.109.01 Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Виконувала обов'язки голови та члена кількох експертно-акредитаційних комісій Міністерства освіти і науки України. Секретар галузевої підкомісії Науково-методичної комісії МОН з підготовки Держстандарту вищої освіти (2016—2019)[3].

Зоя Іванівна Алфьорова була головою та входила до складу журі Міжнародного кінофестивалю «Харківський бузок»[6], міжнародного фестивалю «Kharkiv Meet Docs Eastern Ukrainian Film Festival»[7], конкурсу відео- та фоторобіт про волонтерський рух «Філософія серця» (Харків)[8][9], Всеукраїнського фестивалю екранних мистецтв «Дніпро-сінема» ім. Данила Сахненка (Дніпро), членом оргкомітету Відкритого міжнародного фестивалю-конкурсу екранного, фото-, та медіамистецтва «GOLDEN FRAME»[10], міжнародного дитячого телевізійного фестивалю під егідою Харківської обласної ради «Дитятко» та інші[2].

Мисткиня нагороджена Почесною грамотою Президії Національної академії мистецтв України, Почесними грамотами Харківської державної адміністрації та Харківської обласної ради, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України за затвердження Стандартів вищої освіти зі спеціальності 021 «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво»[2].

Remove ads

Критика публікацій

Узагальнити
Перспектива

Український історик кіно, член-кореспондент НАМ України Володимир Миславський у 2024 році проаналізував в чеському науковому виданні Evropský filozofický a historický diskurz (European philosophical and histirical discourse) підручники з історії кіно і телебачення Г. Погребняк (2017) та З. Алфьорової (у співавторстві з Г. Старковою) (2016)[11]. Також та сама рецензія В. Миславського надрукована у збірці Національної академії мистецтв України «Митець. Мистецтво. Споживач. Зміна диспозиції» НАМ України[12]. Рецензент зробив понад 40 зауважень до підручника «Історія кінематографа і телебачення», розподіливши їх на 15 тематичних пунктів. Зокрема, у рецензії критикуються використані у підручнику «радянсько-російські пропагандистські наративи на фоні масштабної декомунізації, яка у рік видання книги, була в розпалі» (стор. 152)[12]. Завершується розбір фразою: «Як бачимо, підручник "Історія кінематографа і телебачення" містить багато помилок і доволі великий масив тексту присвячено кінематографу країни-агресора. То може його треба вилучити зі списку рекомендованої літератури навчальних програм для студентів мистецьких вишів?» (стор. 153)[12]. На думку В. Миславського, помилки цього підручника є системні та допускалися в попередніх публікаціях З. Алфьорової, які стосувалися тієї ж дисципліни[13].

Remove ads

Основні публікації

  • Алфьорова З. І. Історія кіно та телебачення. Програма та навч.-метод. матеріали. —Харків: ХДАК, 1998.
  • Історія кіно та телебачення: навч.-метод. матеріали з курсу / Харків. держ. акад. культури, Каф. історії та теорії культури ; [уклад. З. І. Алфьорова]. — Харків: ХДАК, 1999. — 98 с.
  • Культура сіл Харківщини: конкретне соціокультурне дослідження / М-во культури і мистецтв України, Харків. обл. центр нар. творчості ; [авт.: А. І. Жогленко, З. І. Алфьорова, Ю. М. Нагорний та ін.]. — Харків, 2002. — 177 с. — (Муравський шлях — 2002).
  • Історія художньої культури: навч.-метод. матеріали до курсу / Харків. держ. акад. культури, Каф. історії і теорії культури ; [уклад. З. І. Алфьорова]. — Харків: ХДАК, 2004. — 58 с.
  • Алфьорова З. І. Історія кінематографа і телебачення: навч. посіб. Ч. 1 / З. І. Алфьорова ; М-во культури і туризму України, Харків. держ. акад. культури. — Харків: ХДАК, 2007. — 87 с.
  • Алфьорова З. І. Межі видимого. Становлення візуального мистецтва: монографія / З. І. Алфьорова ; М-во культури і туризму України, Харків. держ. акад. культури. — Харків: ХДАК, 2008. — 267 с.
  • Термінологічні ігри щодо візуальних мистецтв / З. Алфьорова // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. / Акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучас. мистецтва. — Київ, 2009. — Вип. 10. — C. 166—170.
  • Основні стратегії я-актуалізації митців візуального мистецтва в Україні (остання третина XX — початок XXI ст.) / З. І. Алфьорова // Вісн. Харків. держ. акад. дизайну і мистецтв. [Сер.] Мистецтвознавство: [зб. наук. пр.] / М-во освіти і науки України, Харків. держ. акад. дизайну і мистецтв. — Харків, 2010. — № 7. — C. 74–78.
  • Телевізійне дійство: типологія, жанрова і тематична класифікація / З. І. Алфьорова // Культура України: зб. наук. пр. / М-во культури України, Харків. держ. акад. культури. — Харків, 2011. — Вип. 33. — C. 206—213.
  • Сучасна культурологія: навч. посіб. / [авт. кол.: К. В. Кислюк, В. А. Суковата, З. І. Алфьорова, О. В. Титар, Г. П. Ковальова] ; за заг. ред. К. В. Кислюка. — Київ: Кондор, 2016. — С. 116—152.
  • Алфьорова З. І. Історія кінематографа і телебачення: підручник / З. Алфьорова, Г. Старкова ; Харків. держ. акад. культури. — Харків: ХДАК, 2016. — 270 с.
  • The Potential of Modern Science. Vol. 1 : collect. monogr. / А. Korniev, S. Rybalko, Т. Pavlova [et al.] ; ed. Board Z. I. Alfiorova [et al.]. — London: SCIEMCEE, 2019. — 198 с.
  • Алфьорова З. І. Педагог, колега, науковець / З. І. Алфьорова // Збірка статей з питань культурології, літературознавства і мистецтвознавства / [за заг. ред. Т. Д. Булах]: професору, доктору мистецтвознавства Зборовцю Іполиту Васильовичу з нагоди 80-річчя від дня народження і 50-річчя наукової та педагогічної діяльності. — Харків: Лідер, 2022. — С. 53–55.
Remove ads

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads