Альберт Кан

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кан.

Не плутати з Альбер Кан.

Альберт Кан (англ. Albert Kahn; 1869, Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія — 1942, Детройт, Мічиган, США) — американський промисловий архітектор німецького єврейського походження. Один з найвідоміших архітекторів свого часу, автор забудівлі Детройта, неофіційний «батько» радянської «індустріалізації»; голова фірм Albert Kahn Inc. та Albert Kahn Associates.

Альберт Кан
англ. Albert Kahn англ. Albert Kahn  нім. Albert Herzensworte Kahn
Народження	21 березня 1869(1869-03-21)[1][2][…]  Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія
Смерть	8 грудня 1942(1942-12-08)[1][2][…] (73 роки)  Детройт, Мічиган, США
Поховання	White Chapel Memorial Cemeteryd
Релігія	юдаїзм[3]
Національність	єврей
Країна	Німеччина→ США
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Детройт
Найважливіші споруди	Штаб-квартира General Motors
Нагороди	Frank P. Brown Medald (1943) Architecture Firm Awardd
Брати, сестри	Julius Kahnd
Діти	·Lydia Winstond
Альберт Кан у Вікісховищі

Біографія

Народився в Німеччині в єврейській родині ^[4]. Був старшим сином рабина в Раунені. Емігрував з батьками в США в 1880.

Навчався архітектурі в фірмі Mason and Rice в Детройті. У 1891 нагороджений стипендією для поїздки в Європу. Там він зустрівся з молодим архітектором Генрі Беконом, і вони разом відвідали Італію, Францію, Німеччину та Бельгію.

У 1896 заснував фірму разом з Джорджем Неттлтоном і Олександром Троубріджем. З 1902 керував фірмою сам.

Перебуваючи в Детройті, центрі американської автомобільної промисловості, Кан пов'язав з ним свою кар'єру.

У 1919 спроектував штаб-квартиру корпорації General Motors.

Робота в СРСР

У 1928 запрошений в СРСР для участі в індустріалізації. Приїхав до Москви на чолі групи з 25 інженерів, і протягом 2 років фірма Albert Kahn Inc. підготувала понад 4 000 фахівців, у 1929—1932 спроектувала і організувала будівництво 521 об'єктів ^[5][6][7] (за іншими даними — 571) об'єкт. Це, в першу чергу, тракторні (тобто танкові) заводи в Сталінграді, Челябінську, Харкові. Автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді. Ковальські цехи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Сталінграді. Верстатобудівні заводи в Калузі, Новосибірську, Верхній Салді. Прокатний стан в Москві; ливарні заводи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Сормово, Сталінграді; механічні цехи в Челябінську, Люберцях, Подільському, Сталінграді, Свердловську; сталеливарні цехи та прокатні стани в Кам'янському (в 1936—2016 — Дніпродзержинськ), Коломні, Кузнецьку, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Верхньому Тагілі, Сормово; підшипниковий завод в Москві, Волховський алюмінієвий завод; Уральська азбестова фабрика та багато інших ^[8].

Проекти

• Апартаменти по вул. 2900 Схід Джефферсон-авеню, Детройт, 1915
• Виробничий центр Рассел, 1916
• Будівля Новин Детройта, 1917
• Штаб-квартира компанії Ford Motor Company в Нью-Йорку, 1917

Участь в проектуванні виробництв

• Сталінградський тракторний завод

Галерея

• 
  Мічиганський університет, головний корпус гуманітарних наук
• 
  Будівля поліції Детройта
• 
  Будівля General Motors, Детройт, 1919
• 
  Будівля Фішера, 1927
• 
  Тракторний завод у Сталінграді (1930)
• 
  Бібліотека, Мічиганський університет