Альберт (король Саксонії)

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альберт.

Альберт I (нім. Albert, нар. 23 квітня 1828 — пом. 19 червня 1902) — 5-й король Саксонії в 1873—1902 роках.

Альберт I нім. Albert
Альберт I
5-й король Саксонії
1873 — 1902
Попередник:	Йоганн І
Наступник:	Георг I
Ім'я при народженні:	нім. Friedrich August Albert Anton Ferdinand Joseph Karl Maria Baptist Nepomuk Wilhelm Xaver Georg Fidelis von Sachsen
Народження:	23 квітня 1828(1828-04-23)[1][2][…]  Дрезден, Німецький союз[3]
Смерть:	19 червня 1902(1902-06-19)[1][2][4] (74 роки)  Щодре, Длуголенка (гміна), Вроцлавський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Поховання:	Дрезденський собор
Країна:	Саксонське королівство
Релігія:	католицька церква
Освіта:	Боннський університет
Рід:	Веттіни
Батько:	Йоганн (король Саксонії)[4]
Мати:	Амалія Августа Віттельсбах
Шлюб:	Карола Ваза
Автограф:
Нагороди:	Орден Рутової корони Великий хрест Військового ордена Святого Генріха Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха Великий хрест ордена Альберта (Саксонія) Великий хрест ордена Заслуг (Саксонія) Орден Чорного орла Великий Хрест ордена Червоного орла Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія) Великий хрест Залізного хреста Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден Святого Губерта Військовий орден Максиміліана Йозефа Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія) Орден Людвіга (Гессен) Хрест «За військові заслуги» (Гессен) Орден Вірності (Баден) Великий хрест ордена Церінгенського лева Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг) Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг) Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне Великий хрест ордена Білого Сокола Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга Орден Альберта Ведмедя (Ангальт) Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана Кавалер ордена Золотого руна Кавалер ордена Марії-Терезії Вищий орден Святого Благовіщення Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Великий Хрест ордена Почесного легіону Орден Слона Лицар Великого хреста військового ордена Віллема Орден Підв'язки Орден Королівського дому Чакрі Орден Святого Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського Орден Святого Георгія
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Походив з Альбертинської лінії Веттінів. Старший син Йоганна, курпринца Саксонії, та Амалії Августи Віттельсбах. Народився 1828 року в Дрездені. Здобув початкову ґрунтовну освіту під керівництвом відомого історика Фрідріха Альберта фон Лангенна. Потім мав схильність до військової справи і отримав військову освіту під керівництвом генерала фон Мангольдта. В 15 років поступив на військову службу. 1847 року поступив до Боннського університету, де вивчав право і політологію.

У 1849 році у званні поручик брав участь з саксонськими військами у війні проти Данії з приводу Шлезвіг-Гольштейну. Відзначився у битві при Дюббелі. За цю кампанію був нагороджений саксонським військовим орденом св. Генріха і прусським орденом Pour le Mérite. Незабаром потім в чині майора командував самостійно Бауценською залогою.

1851 року стає полковником. У 1853 був призначений командувачем всій саксонської піхотою. 18 червня 1853 року одружився з принцесою Каролою Ваза.

Кронпринц

У 1854 році після вступу на престол його батька, був призначений головою державної ради і увійшов як дійсний член до верхньої палати Саксонського ландтагу. 1857 року стає генералом піхоти.

У 1866 році під час австро-прусської війни командував усією саксонської армією. В кінці червня, не маючи змоги одноосібно боронити Саксонію, він приєднався до Північної австрійської армії в Богемії. Спочатку був призначений підтримувати генерала Едуарда Клам-Галласа. Разом з ним він брав участь 28 і 29 червня в боях біля Мюнхенгретца і під Гітчіном, а 3 липня в битві під Кеніггрецом наполегливо захищав проблуську позицію до загально відступу австрійської армії на інших позиціях. Його заслуги нагороджені великим хрестом саксонського військового ордена св. Генріха і Кавалерським хрестом австрійського ордена Марії Терезії.

На початку франко-німецької війни 1870 XII армійський корпус північнонімецької армії (колишня саксонська армія) під орудою Альберта Саксонського увійшов до складу Другий німецької армії під командування принца Фрідріха-Карла Прусського. 18 серпня він разом з прусським гвардійським корпусом з великими втратами захопив сильну французьку позицію при Сент-Пріва і Марі-о-Шен і таким чином істотно сприяв перемозі в битві біля Гравелотте. Потім він отримав командування Четвертою (Мааською) армією, виконав флангові рух на північ, розбив 30 серпня французького маршала Патріса де Мак-Магона при Бомоні, потім відзначився у битві при Седані, здійснивши оточення французів на сході та півночі. При облозі Парижа він діяв на північному і північно-східному фронтах. Під час облоги він заблокував французькі спроби вирватися із оточення в битвах при Ле Бурже та Вільє.

Після укладення 1871 року Франкфуртського миру призначений генерал-фельдмаршалом Німеччини. Невдовзі отримав таке саме звання від російського імператора Олександра II. Потім командував окупаційною армією у Франції, був генеральним інспектором армії.

Король

Після смерті батька у 1873 році стає королем Саксонії. Діяльно підтримував консервативно-реакційну партію. Проте більше уваги приділяв армії. У 1870-х роках Альберт ініціював будівництво передмістя Дрездена — Альберштадта. У 1878 та 1887 роках відбулася реформа податкової системи, перенесено монетний двір з Дрездена до Мулденгюттена (біля Фрайберга). У 1879 році ініціював відновлення школи Сен-Афра в Майсені. Перенесення монети Саксонської держави з Дрездена до хат Малден.

1891 року з ініціативи короля було відкрито князівську школу Св. Августина в Гріммі. У 1896 році сприяв проведенню нового виборчого закону, який замість порівняно помірного цензу впровадив систему обрання за трьома класами, внаслідок чого соціал-демократи були зовсім усунені з саксонського ландтагу. У 1897 році був призначений арбітром між претендентами на князівство Ліппе.

Помер 1902 року. Йому спадкував брат Георг I.

Родина

Дружина — Карола, донька шведського принца Густава Вази.

Дітей не було.

Нагороди

Німеччина

Саксонське королівство

• Орден Рутової корони (1831)
• Військовий орден Святого Генріха
  • лицарський хрест (22 квітня 1849)
  • великий хрест (16 липня 1899)
• Орден Альберта (Саксонія), великий хрест
• Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест

Прусське королівство

• Орден Червоного орла з ланцюгом (21 вересня 1844)
• Орден Червоного орла, великий хрест
• Pour le Mérite з дубовим листям і короною
  • орден (21 червня 1849)
  • дубове листя (6 грудня 1870)
  • корона (16 липня 1899)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Великий хрест Залізного хреста (22 березня 1871)

Баварське королівство

• Орден Святого Губерта (1850)
• Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (22 березня 1871)
• Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест з мечами

Велике герцогство Гессенське

• Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (9 червня 1851)
• Хрест «За військові заслуги» (Гессен) (9 липня 1871)

Велике герцогство Баденське

• Орден Вірності (Баден) (1853)
• Орден Церінгенського лева, великий хрест (1853)
• Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (1871)

Вюртемберзьке королівство

• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864)
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (30 листопада 1870)

Інші країни

• Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (червень 1846)
• Королівський гвельфський орден, великий хрест (Ганноверське королівство; 1849)
• Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенахське; 1 лютого 1850)
• Орден Золотого лева (Гессен-Кассельське ландграфство; 6 жовтня 1854)
• Орден Золотого Лева Нассау (листопад 1858)
• Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест з золотою короною і мечами (Велике герцогство Ольденбурзьке; 18 січня 1871)
• Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Ангальтське герцогство; 1879)

Австро-Угорщина

• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1849)
• Орден Золотого руна (1850)
• Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (1866)

Сардинське королівство

• Вищий орден Святого Благовіщення (11 квітня 1850)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (11 квітня 1850)

Російська імперія

• Орден Андрія Первозванного (20 липня 1851)
• Орден Святого Олександра Невського (20 липня 1851)
• Орден Святого Георгія 2-го ступеня (вересень 1879)

Шведсько-норвезька унія

• Орден Серафимів (2 червня 1875)
• Орден Святого Олафа, великий хрест (19 липня 1888)

Інші країни

• Орден Леопольда I, великий хрест (Бельгія; 25 травня 1853)
• Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (Іспанія)
  • орден (4 березня 1856)
  • ланцюг (8 жовтня 1883)
• Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; серпень 1867)
• Орден Слона (Данія; 14 червня 1878)
• Орден Віллема, великий хрест (Нідерланди; 9 липня 1878)
• Орден Підв'язки (Британська імперія; 20 лютого 1882)
• Орден хризантеми з великою стрічкою (Японська імперія; 27 листопада 1882)
• Орден Королівського дому Чакрі (Сіам; 24 серпня 1897)