Альберік II

Альберік II (911—954) — лангобардський герцог Сполето. Син правителя Риму Альберіка І та Марозії.

Альберік II
італ. Alberigo II di Spoleto
Народився	912  Рим, Папська держава
Помер	31 серпня 954[1]  Рим, Папська держава
Діяльність	політик
Титул	герцог
Батько	Альберік I Сполетський
Мати	Марозія
У шлюбі з	Alda of Italyd
Діти	Іван XII і Gregory I, Count of Tusculumd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Після смерті Альберіха I його вдовиця Марозія вийшла заміж за Гвідо Тосканського, а після його смерті  — за короля Італії Гуго. Образа, нанесена Гуго своєму пасинку Альберіку II, стала приводом повстання римлян (у 935 році) і вигнання Гуго. Після повстання Альберік захопив верховну світську владу в Римі, а матір Марозію і свого брата папу Івана ХІ ув'язнив, де вони залишалися до самої своєї смерті. У 946 році Гуго був змушений визнати владу Альберіка над Римом.

П'ять пап під час правління Альберіка були лише безвольними маріонетками в його руках. Він помер в 954 році, після 28-річного правління.

Його син від Альди Арльської (дочки короля Гуго), Октавіан, успадковував світську владу над Римом, з якою він восени 955 року, будучи під ім'ям Іоанна XII, обраний Папою, з'єднав і духовну.

Родовід

Феофілакт I, граф Тускулумський 864–924

Феодора

Х'юго Арльський (також одружений з Мазорією)

Альберік I Сполетський †925

Марозія 890–937

Сергій III Понтифікат(904–911)

Альда В'єнна

Альберіх II 905–954

Давид або Деодатус

Іван XI Понтифікат(931–935)

Грегорій I, граф Тускумський

Іван XII Понтифікат(955–964)

Бенедикт VII Понтифікат (974–983)

Бенедикт VIII Понтифікат (1012–1024)

Альберік III, граф Тускулумський †1044

Іван XIX Понтифікат (1024–1032)

Петро, князь Римський,граф Тускумський

Гай

Октавій

Бенедикт IX