Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Альбер Капеллані

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Альбер Капеллані
Remove ads

Альбе́р Капелла́ні (фр. Albert Capellani; 23 листопада 1874, Париж, Франція 1931, Париж, Франція) французький кінорежисер, сценарист, актор та продюсер періоду німого кіно.

Альбер Капеллані
фр. Albert Capellani
Thumb
Дата народження23 листопада 1874(1874-11-23)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті26 вересня 1931(1931-09-26) (56 років)
Місце смерті
Громадянство Франція
Професіякінорежисер, сценарист, актор, продюсер
Роки активності1904 1922
Напрямніме кіно
ДітиRoger Capellanid 
IMDbID 0135052
Альбер Капеллані у Вікісховищі
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Альбер Капеллані, разом зі своїм братом Полем (1877—1960) вивчав акторську майстерність у Шарля Ле Баргі в Паризькій консерваторії[1]. Кілька років перебував у трупі «Театру Лібр», потім увійшов до трупи Фірмена Жем'є, а пізніше став адміністратором «Театру де л'Альгамбра[fr]». Знімав фільми для «Пате» («Осляча шкіра», «Кіт у чоботях», «Відплата», «Жанна д'Арк» і т. д.). Пробував сили в комічному жанрі і фільмував деякі фільми з Андре Дідом.

23 червня 1908 року в Альбер Капеллані став художнім керівником Кінематографічного товариства драматургів та письменників (фр. Societé cinématographique des auteurs et gens de lettres — SCAGL)[2].

Коли Пате призначив Капеллані художнім керівником SCAGL, режисер підібрав новий персонал і залучив відомих акторів. Він прийняв на провідні ролі низку популярних артистів з мюзик-холу: Містінгет, Тревіля. Частину трупи склали його старі товариші з «Театру Лібр» (Мевісто, Александр Аркійєр, Дефонтен і Гретійя). Вони грали в його першому фільмі, що мав значний успіх, — «Людина в білих рукавичках». У 1908 році Капеллані поставив «Арлезіанку» за Альфонсом Доде, але її успіх незабаром затьмарила «Пастка» за романом Золя, в якій Александр Аркійєр грав роль Купо.

Альбер Капеллані, головний керівник майже усіх фільмів SCAGL, багато з яким сам і режисував. Численна продукція цієї фірми досягала 50-ти фільмів на рік. За прикладом Фердинанда Зекка[fr] Капеллані оточив себе багатьма співробітниками, значна частина з яких стала режисерами. Це були актори його трупи: Арман Нюмес, Анрі Дефонтен, Ж. Деноля, Жорж Монка та деякі сценаристи, як наприклад Мішель Карре та Данкель Ріш.

Альбер Капеллані сприяв створенню у кіно розповідного стилю. Найкращі його фільми: екранізації популярних романів XIX століття, зокрема творів Віктора Гюго («Собор Паризької Богоматері», «93-й рік», «Знедолені») та Еміля Золя («Пастка», «Жерміналь»). Таким чином, Капеллані, як і його учитель Андре Антуан, був пов'язаний з певною французькою літературною традицією.

У 1915 році Капеллані переїхав до Сполучених Штатів де працював на кіностудіях Pathé Exchange, Metro Pictures Corporation, World Film Company, Cosmopolitan Productions, Nazimova Productions та створеній згодом своїй власній студії Capellani Productions, Inc[2].

До Франції Альбер Капеллані повернувся у 1923 році; працював на низкою нових кінопроєктів, але ні одного з них не зміг довести до кінця.[2] Помер Капеллані від діабету у 1931 році[3].

Remove ads

Фільмографія

Режисерські роботи Альбера Капеллані
Thumb
Кадр з фільму «Дев'яносто третій рік» (1920)
Більше інформації Рік, Українська назва ...
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads