Альбрехт IV Габсбург

Альбрехт IV Мудрий (нім. Albrecht IV der Weise ; бл. 1188 — 22 листопада 1239) — граф Габсбург, представник династії Габсбургів, ландграф Верхнього Ельзасу, граф Ааргау, капітан Страсбурга; син Рудольфа II, графа Габсбург.

Альбрехт IV Габсбург
нім. Albrecht IV der Weise
Альбрехт IV Габсбург
Граф Габсбург
1232 — 1239
Попередник	Рудольф II
Наступник	Рудольф I
Народився	1188  Священна Римська імперія
Помер	25 листопада 1239  Ашкелон, Південний округ, Ізраїль
Відомий як	суверен
Країна	Священна Римська імперія
Рід Габсбурги
Батько	Рудольф II[d]
Мати	Агнесса фон Штауфенd
У шлюбі з	Хейлвіг Кібурзькаd
Діти	Рудольф I, Kunigunde von Habsburgd, Albrecht V. Graf von Habsburgd[1], Elisabeth von Habsburgd[1], Hartmann von Habsburgd[1] і Kunigunde von Habsburgd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Після смерті графа Рудольфа II в 1232, його сини Альбрехт IV і Рудольф III розділили родові володіння: першому дісталася західна частина, включаючи замок Габсбург, Аргау і Зундгау, а іншому землі в східній Швейцарії. Основною лінією вважалися нащадки Альбрехта IV, а спадкоємці Рудольфа III стали називатися графами Габсбург-Лауфенбург.

Альбрехт брав участь у хрестовому поході до Святої Землі, який очолював король Наварри Тібо I, де він і помер у 1239 році. Альбрехт був батьком імператора Рудольфа I, який успадкував графство Габсбург після смерті батька, а потім став першим імператором з династії Габсбургів.

Родина

Дружина — Гельвіга фон Кібург (бл.1192 —1260), дочка Ульріха, графа Кібурзького та Анни Церінген.

Діти:

• Рудольф I (1 травня 1218 —1291) — граф Габсбург з 1240, король Німеччини з 1273
• Альбрехт V (до 1228 —1254) — канонік у Страсбурзі та Базелі
• Хартманн (пом. 1251)
• Кунігунда — 1-й чоловік Генріх, граф Кюсенберг і Штулінген з 1245; 2-й чоловік Отто III фон Окзенстейн (пом. 26 вересня 1289/березень 1290), ландграф Ельзаса
• дочка (пом. 30 січня 1250) — черниця в Брайсгау; чоловік — Альвіг VI, граф Зульц (пом. до 1236)

Генеалогія

Література

• H. Büttner. Breisgau und Elsaß. — K. Schmid, Unerforschte Quellen aus quellenarmer Zeit, Francia 12. — 1984 (1985). — P. 119-147.
• Detlev Schwennicke. Europäische Stammtafeln Band I.2. — 1999. — Tafel 204. (нім.)
• Franz Vollmer. Die Etichonen. — Studien zur Geschichte des großfränkischen und frühdeutschen Adels, 1957.
• Henry Bogdan. Histoire des Habsbourg: des origines à nos jours. — Paris : Tempus, 2005. — 425 с. — ISBN 2-262-02376-X.
• Brigitte Vacha. Die Habsburger. Eine Europäische Familiengeschichte. — Graz/Wien/Köln, 1992. — 425 с. — ISBN 3-222-12107-9.