Альвенслебенська конвенція

Альвенслебенська конвенція (нім. Alvenslebensche Konvention) — військова конвенція між Російською імперією та Королівством Пруссія щодо спільного придушення польського Січневого повстання 1863-1864 років. Свою назву отримала від представника Пруссії генерала Густава фон Альвенслебена^[1].

Альвенслебенська конвенція
Тип	міжнародний договір
Підписано	8 лютого 1863
Підписанти	Горчаков Олександр Михайлович і Густав фон Альвенслебен
Сторони	Прусське королівство і Російська імперія

Царство Польське (зелений колір) та польські землі в складі Пруссії (синій колір)

Прусський король Вільгельм I та міністр-президент Пруссії Отто фон Бісмарк були стурбовані масштабним повстанням, яке в січні 1863 року спалахнуло у підконтрольній Російській імперії частині Польщі і тому побоювалися, що повстання може перекинутися і на польські території які перебували під владою Пруссії^[2]. Прусське керівництво відправило для укладення спільної з Росією антипольської військової конвенції генерал-ад'ютанта Вільгельма I Густава фон Альвенслебена. 8 лютого 1863 року у Санкт-Петербурзі Альвенслебен підписав конвенцію разом з російським віцеканцлером О. М. Горчаковим.

Альвенслебенська конвенція дозволяла прусським і російським військовим під час придушення польського повстання переходити державні кордони Пруссії та Росії у випадку відповідного дозволу. Однак, через тиск Великої Британії та Франції Альвенслебенська конвенція незабаром була припинена. Конвенція стала першою зовнішньополітичною перемогою Бісмарка і забезпечила нейтралітет Росії під час Другої Шлезвізької, австро-прусської та французько-прусської воєн^[3].