Альфред Вегер

Альфред Вегер (нім. Alfred Wäger; 17 серпня 1883, Бамберг — 9 липня 1956, Баден-Баден) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту.

Альфред Вегер
нім. Alfred Wäger
Народився	17 серпня 1883(1883-08-17)  Бамберг, Верхня Франконія
Помер	9 липня 1956(1956-07-09) (72 роки)  Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) Хрест «За вислугу років» (Баварія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Біографія

Син торговця Людвіга Вегера і його дружини Бланки, уродженої Лоссе. 15 липня 1901 року вступив у Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 серпня 1938 року — командир прикордонних частин Верхнього Рейну, з 17 вересня 1939 року — 25-го, з 6 листопада 1939 року — 27-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії. 31 травня 1940 року війська Вегера взяли Лілль. На знак поваги до хоробрості захисників міста на чолі з генералом Жаном-Батистом Моліні, Вегер дозволив їм провести наступного дня останній парад перед здачею в полон, під час якого німецькі солдати вітали французів. Коли 2 червня про це дізнався Адольф Гітлер, то розлютився і виніс догану Вегеру. З 23 грудня 1941 року — командир 34-го армійського корпусу. Учасник Німецько-радянської війни. 31 січня 1942 року відправлений в резерв фюрера, 31 серпня звільнений у відставку. Решту життя прожив у Баден-Бадені. В останні дні війни зміг передати місто французьким військам без бою.

Звання

• Фанен-юнкер (15 липня 1901)
• Фенріх (31 січня 1902)
• Лейтенант (9 березня 1903)
• Оберлейтенант (26 жовтня 1911)
• Гауптман (1 червня 1915)
• Майор (1 червня 1923)
• Оберстлейтенант (1 лютого 1929)
• Оберст (1 жовтня 1931)
• Генерал-майор (1 квітня 1934)
• Генерал-лейтенант (16 березня 1936)
• Генерал піхоти (7 листопада 1938)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (8 листопада 1939)
  • 1-го класу (14 травня 1940)

Вшанування пам'яті

В 1995 році на честь Вегера назвали міст в Баден-Бадені, який проходить через річку Оос.

Література

• Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8. S. 595–596.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 135
• Jerry Murland: The Dunkirk perimeter and evacuation 1940. France and Flanders Campaign. Pen & Sword, Barnsley 2019, ISBN 978-1-47385-223-5, S. 11–12.

Посилання

• Біографічні дані.

Примітки