Альфред Клебш

Рудольф Фрідріх Альфред Клебш (нім. Rudolf Friedrich Alfred Clebsch, 19 січня 1833, Кенігсберг^[6][7], † 7 листопада 1872, Геттінген) — німецький математик, учень Гессе і Неймана.

Альфред Клебш
нім. Rudolf Friedrich Alfred Clebsch
Народився	19 січня 1833(1833-01-19)[1][2][…]  Кенігсберг, Прусське королівство або Королевець, провінція Пруссіяd, Прусське королівство[3]
Помер	7 листопада 1872(1872-11-07)[1][2][…] (39 років)  Геттінген, Німецька імперія  ·дифтерія
Поховання	Bartholomäusfriedhof, Göttingend
Країна	Прусське королівство
Діяльність	математик, викладач університету, фізик
Alma mater	Кенігсберзький університет
Галузь	алгебрична геометрія, математика і абстрактна алгебра[3]
Заклад	Гіссенський університет Університет Карлсруе HU Berlin Геттінгенський університет
Науковий керівник	Франц Ернст Нейман
Аспіранти, докторанти	Александр фон Брілльd[4] Anton Schelld[4] Aurel Vossd[4] Готлоб Фреге[4]
Членство	Прусська академія наук Баварська академія наук Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки:	Поверхня Клебша Коефіцієнти Клебша — Ґордана
Нагороди	Премія Понселе[5]
Автограф
Альфред Клебш у Вікісховищі

Біографія

У 1858 році став професором політехнічної школи в Карлсруе, потім у Гіссені та в Геттінгені. Перші дослідження Клебша відносяться до математичної фізики, теорії пружності та гідродинаміки; пізніше він став відомий як чистий математик. Сучасники відзначали захопливість його лекцій. У 1868 році Клебш і Карл Нейман заснували журнал «Mathematische Annalen». Через ранню смерть Клебша деякі його роботи так і не були завершені, а деякі відредаговані й опубліковані посмертно.

Наукова діяльність

Головний внесок Клебша в математику відноситься до геометрії, алгебраїчної геометрії^[8] та теорії інваріантів^[9]. До важливих загальноматематичних ідей Клебша відноситься те, що він вперше ввів у розгляд так званий лінійний елемент площини або простору — пару, що складається з точки і прикладеного до неї напряму (тобто прямої, що проходить через дану точку). Таким чином, Клебш фактично ввів поняття дотичного розшарування й проективізованного дотичного розшарування. Він використовував введені ним поняття для дослідження диференціальних рівнянь, які він трактував як зв'язок точок площини або простору з доданими в них напрямками, і створив для цього так звану теорію коннексів^{[10][11][12][13]}. На честь Клебша і Гордана названі коефіцієнти Клебша — Ґордана.

Праці

Крім безлічі мемуарів, Клебш написав кілька окремо виданих праць, з яких відомі:

• Theorie der Elastizität fester Körper (1863)
• Theorie der Abelschen Functionen (1866, з Паулем Горданом)
• Theorie der binären algebraischen Formen (1871)
• Théorie de l'Élasticité des Corps Solides. Traduite par Barré de Saint-Venant et Flamant, avec des notes étendues de Saint-Venant. Dunod, Paris (1883, посмертно)

Праці в Інтернеті

• Vorlesungen über geometrie (Teubner, Leipzig, 1876—1891), редактор: Фердинанд фон Ліндеман.
• Théorie der binären algebraischen Formen. Teubner, 1872.
• Theorie der Abelschen Functionen, спільно з Паулем Горданом (P. Gordan), B. G. Teubner, 1866.
• Theorie der Elasticität fester Körper. B. G. Teubner, 1862.

Див. також

• Граф Клебша