Альфред Курелла

Альфред Курелла (2 травня 1895(18950502), Бжег, тепер Польща — 12 червня 1975, Берлін, НДР) — німецький письменник, публіцист, перекладач, громадський діяч НДР, член Німецької Академії мистецтв. Член Компартії Німеччини з 1918 року (з 1946 — член СЄПН; з 1957 — член її ЦК). Діяч Комуністичного Інтернаціоналу Молоді.

Альфред Курелла
Alfred Kurella
Псевдо	Б. Ціглер, В. Ребіг, А. Бернард
Народився	2 травня 1895(1895-05-02) Бжег, тепер Польща
Помер	12 червня 1975(1975-06-12) (80 років) Берлін, НДР
Поховання	Меморіал соціалістівd
Країна	НДР
Діяльність	політик, журналіст, перекладач, письменник, боєць опору, Ukrainian–German translator
Знання мов	російська і німецька[1][2]
Членство	Національний комітет за вільну Німеччину, Центральний комітет Соціалістичної єдиної партії Німеччиниd і Академія мистецтва НДРd
Посада	депутат Народної палати НДРd
Партія	Соціалістична єдина партія Німеччини, Комуністична партія Німеччини і КПРС
Брати, сестри	Heinrich Kurellad
Нагороди	Орден Карла Маркса
IMDb	ID 0475663
Медіафайли у Вікісховищі

Робив переклади творів Т. Шевченка.

Біографія

Альфред Курелла, син лікаря та психіатра Ганса Курелли (1858–1916) та перекладачки та письменниці Марі Курелли (1868–1923). ^[3]Зустрічався з В. І. Леніним. У 1935—1954 роках жив і працював у Радянському Союзі.

Твори

Мав літературні псевдоніми Б. Ціглер, В. Ребіг, А. Бернард. Автор романів «Акти з Гронау» (1954), «Пішак у великій грі» (1961), збірок літературознавчих статей, публіцистичних праць «Димитров проти Герінга» (1964) та інших, книжки «На шляху до Леніна» (1967) тощо.

Перекладав твори російських письменників, вірменського та грузинського епосу. Йому належать переклади понад 80 віршів і поем Т. Шевченка у двотомному виданні «Кобзаря» німецькою мовою (Москва, 1951), ряд статей і досліджень про українського поета.

Література

• Я. М. Погребенник. Курелла Альфред. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.,
• Погребенник Я. Альфред Курелла. «Всесвіт», 1972, № 7.