Альціон мікронезійський

Альціо́н мікронезійський^[3] (Todiramphus cinnamominus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)^[4]. Ендемік Гуаму^[5]. Раніше вважався конспецифічним з рудоголовими і погнпейськими альціонами.

?Альціон мікронезійський
Охоронний статус
Вимерлий на волі (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:	Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид:	Альціон мікронезійський
Біноміальна назва
Todiramphus cinnamominus (Swainson, 1821)[2]
Синоніми
Halcyon cinnamonina Halcyon cinnamomina Todirhamphus cinnamominus
Посилання
Вікісховище:	Todiramphus cinnamominus
Віківиди:	Todiramphus cinnamominus
ITIS:	692702
МСОП:	22725862
NCBI:	1006542

Опис

Мікронезійський альціон

Довжина птаха становить 20 см, самці важать 56—62 г, самиці 58—74 г. Верхня частина голови рудувато-іржаста, на обличчі тонка зеленувато-чорна «маска», що переходить в чорну смугу на задній частині шиї. Спина темна, блискуча, синьо-зелена, крила і хвіст фіолетово-сині. Нижня частина тіла руда. Дзьоб чорний. У самиць живіт білий^[6].

Таксономія

Підвид мікронезійського альціона T. c. miyakoensis, описаний японським орнітологом Нагаміці Куродою у 1919 році, відомий лише за голотипом, зібраним на острові Міяко у 1887 році^[7]. Однак деякі орнітологи вважають цей підвид сумнівним. Якщо мікронезійські альціони дійсно мешкали на островах Міяко, то вони, імовірно, вимерли наприкінці XIX століття.

Поширення і екологія

Мікронезійські альціони жили в мангрових і тропічних лісах Гуаму, на узліссях, кокосових плантаціях і в садах. Вони живляться комахами, зокрема прямокрилими і цикадами, а також дрібними ящірками. Гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 3 до 8 м над землею, в період з грудня по липень. Досягають статевої зрілості у віці 2 років, їхня загальна тривалість життя становить 15—20 років.

Збереження

Мікронезійські альціони вимерли в дикій природі через появу на острові інтродукованих бурих бойг^[8]. Востаннє в дикій природі вони спостерігалися у 1988 році, однак перед тим, у 1986 році науковцям вдалося спіймати 29 птахів. Орнітологи ведуть програму з підтримки і збільшення популяції мікронезійських альціонів. У 2008 році в неволі проживало 100 птахів цього виду, у 2013 році — 124 птахи, у 2016 році — 145 птахів. Планується реінтродукція мікронезійських альціонів у дику природу, зокрема на атол Пальміра.