Альціон священний

Альціо́н священний^[3] (Todiramphus sanctus) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Австралазії і Океанії^[4].

? Альціон священний
Самець священного альціона
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes) Родина: Рибалочкові (Alcedinidae) Рід: Чорнодзьобий альціон (Todiramphus) Вид: Альціон священний
Біноміальна назва
Todiramphus sanctus (Vigors & Horsfield, 1827)[2]
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Halcyon sanctus Halcyon sancta Todirhamphus sanctus
Посилання
Вікісховище: Todiramphus sanctus Віківиди: Todiramphus sanctus ITIS: 692705 МСОП: 22683442 NCBI: 342380 Fossilworks: 371326

Опис

Священний альціон (Вонга, Квінсленд, Австралія)

Священний альціон (Австралія)

Молодий священний альціон

Священний альціон (Нова Зеландія)

Довжина птаха становить 19—24 см, вага 28—61 г. Верхня частина тіла синьо-зелена або бірюзова, шия і нижня частина тіла білі, боки охристі. На обличчі широка темна «маска», яка переходить у темну смугу на потилиці. Самиці мають дещо тьмяніше, більш зелене забарвлення, нижня частина тіла в них менш охриста. У молодих птахів краї пер на шиї, нижній частині тіла та крилах охристі або коричневі^[5][6].

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:^[7]

• T. s. sanctus (Vigors & Horsfield, 1827) — від Австралії до східних Соломонових островів;
• T. s. vagans (Lesson, R, 1828) — острови Лорд-Гав, Північний, Південний, Кермандек і Стюарт;
• T. s. norfolkiensis (Tristram, 1885)^[8][9] — острів Норфолк;
• T. s. canacorum (Brasil, 1916) — острови Нова Каледонія і Іль-де-Пінс^[en];
• T. s. macmillani (Mayr, 1940) — острови Луайоте.

Самоанський альціон раніше вважався підвидом священного альціона.

Поширення і екологія

Священні альціони гніздяться на більшій частині Австралії (за винятком посушливих внутрішніх районів), у Новій Зеландії і Новій Каледонії, локально на Новій Гвінеї. Популяції, що мешкають на південних двох третинах Австралії взимку мігрують на північ, до Нової Гвінеї, Соломонових островів, Малих і Великих Зондських островів. На Суматрі священні альціони вважаються рідкісними. Бродячі птахи спостерігалися на острові Різдва^[10], в Малайзії, на Маршаллових островах, у Федеративних Штатах Мікронезії і Науру. В квітні-травні 2016 року пару священних альціонів спостерігали у філіппінській провінції Пампанга. До Австралії священні альціони повертаються в серпні-вересні.

Священні альціони живуть у сухих і вологих тропічних лісах і рідколіссях, зокрема в евкаліптових лісах, на луках, болотах та інших водно-болотних угіддях, на берегах річок, озер і біллабонгів, у мангрових лісах, на морських узбережжях, на полях і плантаціях, у парках і садах^[11]. У Новій Зеландії вони демонструють висотну міграцію: під час негніздового періоду вони мігрують з гірських лісів до узбережжя та на відкриті рівнини.

Поведінка

Священні альціони живляться різноманітними безхребетними, зокрема комахами й павуками, а також дрібними ракоподібними, іноді рибою, жабами, дрібними рептиліями, гризунами та навіть дрібними птахами. Вони чатують на здобич, сидячи на гілці, а коли поживу побачать, то пікірують до неї, після чого повертаються на сідало, вбивають здобич, ударяючи нею об гілку, а потім ковтають^[6]. Сезон розмноження триває з серпня по березень (переважно з вересня по січень), за сезон може вилупитися два виводки. Священні альціони гніздяться в норах, дуплах, або термітниках^[12]. В кладці від 3 до 6 блискучих білих яєць, розміром 25×22 мм. Інкубаційний період триває 17—18 днів. Насиджують і самиці і самці (переважно самиці). пташенята покидають гніздо через 4 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 7—10 днів^[6].

У культурі

У культурі полінезійців священні альціони шанувалися через те, що вони часто мешкали поблизу марае та кладовищ, їх заборонялося вбивати^[13]. Також полінезійці вважали, що священні альціони здатні керувати хвилями^[14][15].