Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Аль-Фергані
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Абу аль-Аббас Ахмад ібн Мухаммад ібн Катір аль-Фергані (араб. أبو العبّاس أحمد بن محمد بن كثير الفرغاني, прибл. 800 – 870) — астроном при дворі Аббасидів у Багдаді, один із найвідоміших астрономів IX століття. Аль-Фергані написав кілька праць про астрономію та астрономічне обладнання, які набули широкого пиширення арабською та латинською мовами та вплинули на багатьох вчених. Його найвідоміша праця, «Елементи астрономії про небесний рух» (Кітаб фі Джаваміʿ ʿІльм аль-Нуджумі), була розгорнутим викладом «Альмагесту» Птолемея, але містила переглянуті та точніші спостережні дані. Христофор Колумб використовував розрахунки аль-Фергані для своїх подорожей до Америки (але помилково інтерпретував арабські милі[en] як римські милі). Окрім значного внеску в астрономію, аль-Фергані також працював інженером, керуючи річковими будівельними проєктами в Каїрі в Єгипті. На його честь названий місячний кратер Аль-Фергані[en].
Remove ads
Життя
Узагальнити
Перспектива
Аль-Фергані народився на початку IX століття. Місцем його народження найімовірніше було місто Кува[en] біля Фергани в сучасному Узбекистані, з чим і пов'язане його ім'я[1]. Його описують як араба[2][3] або перса[4][5]. Він брав участь у визначенні діаметра Землі шляхом вимірювання довжини дуги меридіана разом з командою вчених під патронажем аббасидського халіфа аль-Мамуна в Багдаді. Пізніше він переїхав до Каїра, де близько 856 року написав трактат про астролябію. Крім того, на острові Рода у Старому Каїрі він за наказом аббасидського халіфа аль-Мутеваккіля керував будівництвом великого ніломіра (названого Новим ніломіром), яке було завершено 861 року[6]. Цей інструмент дозволяв вимірювати висоту Нілу під час повені[1]. Також у Каїрі аль-Фергані отримав завдання побудувати канал під назвою аль-Джафарі від двох братів Мухаммеда та Ахмада ібн Муса, яким у свою чергу аль-Мутеваккіль наказав наглядати за будівництвом каналу[1]. Повідомляється, що аль-Фергані припустився критичної помилки в проєктуванні каналу та викопав вхід до нього занадто глибоко, так що вода могла проходити далі цим каналом лише за надзвичайно високого рівня води[1][6]. Аль-Мутеваккіль розлютився, почувши про цю помилку, і відправив Санада ібн Алі оцінити провину братів Мухаммеда та Ахмада, які доручили аль-Фергані будівництво[1][6]. Санад ібн Алі зрештою повідомив аль-Мутеваккілю неправдиву інформацію, що в проєкті каналу, створеному аль-Фергані, не було помилки, що відтермінувало наслідки на достатньо довгий строк, щоб подальше розслідування втратило актуальність після вбивства аль-Мутеваккіля 861 року, в результаті чого канал залишився незавершеним[1][6]. Аль-Фергані помер у Єгипті десь після 861 року[6].
Існують певні суперечки щодо того, чи відносяться два імені аль-Фергані, Мухаммад ібн Кат Ір та Ахмад ібн Мухаммад ібн Кат, згадані в історичних джерелах, до двох різних осіб, але більшість істориків стверджують, що обидва імені описують лише одного аль-Фергані[1].
Remove ads
Твори
Узагальнити
Перспектива
Найвпливовішою працею аль-Фергані був його підручник «Компендіум науки про зорі» (كتاب في جوامع علم النجوم) або «Елементи астрономії про небесний рух», написаний приблизно між 833 і 857 роками[7][8]. «Елементи» були описовим викладом «Альмагесту» Птолемея, який включав висновки та оновлені значення астрономічних величин від попередніх ісламських астрономів[9]. Серед змін, внесених до книги, були уточнення розрахунків довжини кола Землі[en], нахилу осі Землі та апсид Сонця та Місяця[9]. Хоча виклад «Альмагесту» аль-Фергані містив ці числові виправлення, сам виклад не наголошував на математиці астрономічної теорії Птолемея, а натомість був більше зосереджений на передачі концептуальних частин теорії у легкозрозумілій формі[10]. Іоанн Севільський[en] переклав книгу аль-Фергані латиною 1135 року, а Герард Кремонський[en] — 1175 року[10]. Ці переклади залишалися дуже популярними в Європі до часів Регіомонтана. Ймовірно, саме з творів аль-Фергані Данте Аліг'єрі почерпнув свої знання про астрономію Птолемея, використані в «Божественній комедії», «Пирі»[en] та інших його творах[11][12]. Десь між 1231 і 1235 роками Яків Анатолі[en] переклав «Елементи» на іврит[8]. Цей переклад «Елементів» містить додатковий розділ, що обговорює 48 сузір'їв Птолемея, який, ймовірно, також був написаний аль-Фергані, але не зустрічається в інших перекладах книги[8]. Спираючись переважно на єврейський переклад Анатолі, а також на попередній латинський переклад Іоанна Севільського, Якоб Крістманн[en] у 1590 році створив ще один латинський переклад «Елементів»[6][8]. У XVII столітті голландський сходознавець Якобус Голіус[en] опублікував арабський текст на основі рукопису, який він придбав на Близькому Сході, доповнивши його власним латинським перекладом, а також численними примітками та виправленнями[13].
Аль-Фергані також написав кілька праць про астрономічні інструменти. Найвідомішею з них є трактат про астролябію — найстаріший збережений документ, що детально описує теоретичну конструкцію та використання цього інструменту[7]. Хоча історичні джерела вказують на те, що, ймовірно, існували інші праці про теорію астролябії (включно з однією, написаною аль-Хорезмі), які поширювалися приблизно в той час, коли аль-Фергані писав свій трактат, аль-Фергані зазначає у своєму трактаті, що йому не було відомо про такі документи, що свідчить про те, що його трактат був суто оригінальною роботою[14][15]. Трактат аль-Фергані про астролябію забезпечує математичну основу для побудови астролябії, а також таблиці, що містять тисячі точок даних, які дозволяють будувати астролябії, функціонуючі на різних довготах[15][10]. Хоча в цій роботі представлено теоретичну основу для побудови астролябії, у трактаті бракувало конкретних методів фізичної побудови, оскільки метою трактату було не давати інструкції щодо побудови астролябії, а радше надати математичне обґрунтування роботи астролябії[7][14]. Праця «Кітаб аль-Фіхріст»[en] Ібн аль-Надіма свідчить про те, що аль-Фергані також написав книги про використання та функції сонячних годинників, хоча дотепер вона не зберіглась[7][16].
У XV столітті Христофор Колумб використав оцінку довжини кола Землі, запропоновану аль-Фергані, як основу для своїх подорожей до Америки. Однак Колумб помилково прийняв приблизно 2000-метрову арабську милю[en] аль-Фергані за 1480-метрову римську милю. Ця помилка призвела до недооцінки довжини кола Землі, що змусило його поплисти до Північної Америки, вважаючи, що так він скорочує шлях до Азії[17][18].
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads