Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Аліція Дорабяльська
польська вчена-хімік З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Аліція Дорабя́льська (14 жовтня 1897, Сосновець — 7 серпня 1975, Варшава) — польська вчена, фізико-хімік, професор Львівської, Варшавської та Лодзінської політехніки. Перша жінка — професор «Львівської політехніки».
Remove ads

Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилася 14 жовтня 1897 року в Сосновці, Привіслянський край в родині поштового службовця Томаша та Гелени, уродженої Камінської[3]. У 1908—1913 роках відвідувала семикласну торговельну школу Юзефи Сівікової (нині 2-га середня школа Емілії Плятер) у Сосновці[4]. Після переїзду до Варшави була одним із засновників таємного скаутингу в столиці[5]. У 1914 році, закінчивши 7 класів семикласної комерційної школи Теодори Рачковської у Варшаві та отримавши атестат про закінчення середньої школи, розпочала навчання в Товаристві наукових курсів у Варшаві, а в 1915—1918 роках продовжувала навчання в Москві на фізико-хімічному факультеті Вищих жіночих курсів. У 1918—1922 роках була асистентом професора Войцеха Свєнтославського на кафедрі фізичної хімії Варшавського політехнічного університету. У 1922 році Дорабяльська здобула ступінь доктора філософії з хімії у Варшавському університеті, захистивши дисертацію «Термохімічні дослідження стереоізомерії кетоксимів», під керівництвом професора Віктора Лампе. У 1925—1926 роках продовжила стажування під керівництвом Марії Склодовської-Кюрі в Радієвому інституті в Парижі. Після повернення до Варшави в 1928 році вона здобула габілітацію у Варшавському політехнічному університеті в галузі фізичної хімії, а в 1934 році — вчене звання доцента й призначена завідувачем кафедри фізичної хімії Львівського технологічного університету. Таким чином вона стала першою жінкою — професором Львівського технологічного університету.
У травні 1940 року в межах угоди про переселення між Німеччиною та СРСР виїхала зі Львова до Варшави. Під час окупації читала лекції на таємних курсах у Варшаві. У 1945 році була призначена на повного професора й одночасно очолювала кафедру фізичної хімії на хімічному факультеті Лодзького технологічного університету. Була деканом хімічного факультету.
Займалася переважно проблемами радіаційного випромінювання радіоізотопів, мікрокалориметрії, алотропічних перетворень, корозії металів та історією хімії. Її науковий доробок включає 128 публікацій — переважно в галузі калориметрії, радіохімії та хемілюмінесценції, у тому числі 5 книг. У 1968 році вона отримала премію «Problemy» за досягнення в популяризації знань з фізичної хімії[6].
У 1972 році опублікувала мемуари під назвою «Інше життя».
Аліція Дорабяльська не мала дітей і ніколи не була заміжня[7]. Померла в 1975 році, похована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (секція 107-6-6)[8].
Remove ads
Членство
- Польське хімічне товариство (1957—1960 віце-президент, 1960—1963 президент правління, з 1965 почесний член)
- Польське товариство радіаційних досліджень Марії Склодовської-Кюрі (з 1969 р. почесний член Товариства)
- Варшавське наукове товариство (чл.-кор. з 1932, дійсний член з 1945)
- Лодзьке наукове товариство (з 1947 член, 1965—1969 віцепрезидент)
- Асоціація інженерів і техніків хімічної промисловості. Почесний член Асоціації
Remove ads
Ордени та нагороди
- Командорський хрест Ордена Відродження Польщі
- Хрест Незалежності (13.04.1931)[9]
- Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі
- Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі
- Медаль 10-річчя ПНР (22.07.1955)[10]
- Медаль десятої річниці відновлення незалежності[3]
Публікації (вибірка)
- Badania termochemiczne nad oksymami, 1925
- Mikrokalorymetr adjabatyczny do badań radjologicznych, 1927
- O cieple promieniowania radjatoru, 1927
- Ciepło promieniowania polonu, 1930
- Mikrokalorymetryczne pomiary efektu cieplnego zmiennego w czasie, 1931
- Mikrokalorymetryczne pomiary okresu półtrwania polonu, 1931
- Badania nad nienormalnie wielkiemi efektami cieplnemi pewnych minerałów promieniotwórczych, 1932
- Badania termochemiczne nad korozją metali, 1937
- Znaczenie metody termochemicznej w badaniach nad korozją, 1937
- Badania fotograficzne w dziedzinie słabych promieniowań, 1938
- Tajemnice powietrza, 1938
- Zastosowanie metody Millikana do badania słabej promieniotwórczości, 1939
- Dwa doświadczenia z zakresu promieniotwórczości antymonu, 1946
- Promieniotwórczość naturalna pierwiastków chemicznych, 1952
- Prace Marii Skłodowskiej-Curie, 1954
- Maria Skłodowska-Curie, 1967
Remove ads
Виноски
Бібліографія
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads