Аматонормативність

Аматонормативність — це набір соціальних уявлень про те, що кожному буде краще, якщо він/вона/вони перебуватимуть у ексклюзивних романтичних стосунках. Елізабет Брейк ввела цей неологізм, щоб описати суспільні припущення щодо романтики^[1][2]. Брейк хотіла описати тиск, який вона відчувала з боку багатьох, щоб вона поставила шлюб на перше місце у власному житті, коли вона цього не хотіла. Аматонормативність виходить за рамки соціального тиску на шлюб і включає загальний тиск, пов'язаний з романтикою^[2][3].

Етимологія

Слово «аматонормативність» походить від латинського слова «amatus», що означає «коханий», та «нормативність», що стосується суспільних норм^[4][1]. Споріднені терміни включають «алонормативність», що означає світогляд, який передбачає, що всі люди відчувають сексуальний та романтичний потяг, та «обов'язкову сексуальність», що означає соціальні норми та практики, що маргіналізують несексуальність^[5].

Цей термін був змодельований за зразком терміну «гетеронормативність» — переконання, що гетеросексуальність є типовою сексуальною орієнтацією^[2]. Нормативне упередження, зокрема, проти етичної немоногамії, відоме як мононормативність^[6].