Амелобластома

Амелобластома — доброякісна пухлина, що походить з епітелія зубного сосочка, клітинних елементів емалевого органу або з деріватів його глибоких шарів — клітин Малассе та Серре.

Ameloblastoma
Комп'ютерна томографія амелобластоми Комп'ютерна томографія амелобластоми
Спеціальність	онкологія і щелепно-лицева хірургія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	XH1SV4
МКХ-10	D16.5
МКХ-9	213.1
МКХ-О	9310/0
DiseasesDB	31676
MeSH	D000564
SNOMED CT	20462008
Ameloblastoma у Вікісховищі

Незалежно від походження адамантинома (1,0 % всіх кистозних утворів щелеп, виникають у осіб молодого та середнього віку, у 80,0 — 92,0 % випадків локалізується у нижній щелепі, у зоні кута, гілки та дистальних відділів тіла щелепи — ділянки молярів та премолярів) емалі не продукує.

Форми амелобластоми

Розрізняють солідну та кистозну форму захворювання, при новотворах значної величини процес поширюється на оточуючі м'які тканини.

Кистозна форма представлена значною кількістю порожнин мультициклічного характера, розділених переділками з кісткової тканини. Зрідка кистозна форма адамантиноми може бути однокамерною, містячи в собі непрорізаний зуб, нагадуючи фолікулярну кисту, однокамерність при цьому зумовлена злиттям кистозних порожнин. Щелепа у місці патології деформується, обличчя стає асиметричним в дистальних відділах. Періостальна реакція, як правило, відсутня, зуби не зміщені. Прозорість тіні багатокамерної пухлини неоднорідна, максимальна — в центрі, інколи спостерігаються запальні ускладнення у одній з кист, ерозії коренів, на відміну від остеобластокластоми, не спостерігається.

При солідній формі візуалізується округлої чи овальної форми поодиноке прсвітлення переважно в ділянці кута нижньої щелепи. Диференціювати солідні адамантиноми слід від епітеліальних кист та дрібносотистих утворень, зокрема остеобластокластоми.

Література

• Черкасов Е. Ф. Радиационная гигиена. М.: Медицина, 1974.
• Дергачёв А. И. Ультразвуковая диагностика заболеваний внутренних органов. М. 1995 г.
• Зедгенидзе Г. А. Клиническая рентгено-радиология . — М.: Медицина, 1983. — Т.3. — С. 90 — 169, 272 — 323.
• Милько В. И., Лазарь А. Ф. , Майданник Н. К. и др. Рентгенология;— К.: Вища школа, 1983. — С. 228 — 230, 233 — 236.
• Бакланова В. Ф., Филиппкина М. А. Рентгенодиагностика в педиатрии — 1988. — С. 265 — 266.
• Мастан К. М. и др. Амелобластома. Пер. с англ. Н. Д. Фирсовой, 2018. (рос.) ^{[неавторитетне джерело]}

Посилання

• Адамантинома [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ