Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Американсько-хорватські відносини
білатеральні відносини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Американсько-хорватські відносини (англ. American-Croatian relations, хорв. američko-hrvatski odnosi) — історичні та поточні двосторонні відносини між Сполученими Штатами Америки та Хорватією.
Опис
Узагальнити
Перспектива
Зовнішні, дипломатичні, економічні та політичні відносини між Хорватією та США встановилися 7 квітня 1992 року після розпаду Югославії. Сучасні взаємини вважаються теплими та дружніми, зі стійкою двосторонньою співпрацею. Хорватська діаспора у США налічує приблизно 500 000 осіб, що частково визначає зовнішню політику Хорватії. Дві держави мають міцні зв'язки завдяки туризму, імміграції, іноземній допомозі та економічній взаємозацікавленості.
Хорватія та США — близькі військові союзники, їх поєднує потужний двосторонній військово-промисловий комплекс.[1][2] Ця їхня близькість спричинила розміщення у Хорватії регіональних підрозділів таких розвідувальних служб США, як ЦРУ і АНБ.[3] Обидві держави входять до НАТО, використовуючи аерокосмічне й оборонне виробництво Хорватії та військові операції США для просування багатосторонніх ініціатив. Після катастрофи безпілотника Ту-141 у 2022 році в Загребі США відрядили два винищувачі F-16, демонструючи військову силу на користь Хорватії. Американські інтереси в Хорватії зосереджені на стабілізаційному впливі США в регіоні та розширенні глобального охоплення спільними західними цінностями.
Обидві країни входять до складу ООН, Ради євроатлантичного партнерства, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного валютного фонду, Світового банку і Світової організації торгівлі. Хорватія має посольство у Вашингтоні, а також генеральні консульства в Чикаго, Лос-Анджелесі та Нью-Йорку. США має посольство в Загребі.
Remove ads
Дипломатичні представництва
Узагальнити
Перспектива
Офіційна американська присутність у Загребі сягає принаймні 1920 року, коли в цьому місті відкрилося консульство США в Королівстві сербів, хорватів і словенців, у складі якого в ті часи (з 1922 року) Загреб був центром однойменної області. Консульство продовжило працювати у Королівстві Югославії до початку Другої світової війни. Тогочасна звітність засвідчує, що у відповідь на захоплення німцями Загреба та подальше створення Незалежної Держави Хорватія (НДХ) американський дипломатичний персонал покинув місто у проміжку з 1 по 14 травня 1941 року. Того самого року НДХ оголосила Сполученим Штатам війну, хоча США ніколи формально не визнавали цю нову державу.[4] Після війни консульство в Загребі відновило свою роботу 9 травня 1946 р., розташувавшись спочатку в невеликих приміщеннях поблизу Ботанічного саду.[5] 1 серпня 1958 консульство набуло статусу генерального.[6]
Після розпаду Югославії США визнали Хорватію як незалежну державу 7 квітня 1992 року, а 25 серпня 1992 року Генеральне консульство США в Загребі стало посольством США в Хорватії. Американським послом у Хорватії став Пітер Гелбрейт, який обіймав цю посаду з 1993 по 1998 рік.[7]
2 червня 2003 року відкрився нинішній комплекс будівель Посольства США в Хорватії площею 8000 м2, що знаходиться в Загребі на південний захід від Бузина. Згідно зі статтею на основі витоку дипломатичних телеграм, опублікованою 2013 року в The Independent, посольство, а саме його п'ятий поверх, використовується як регіональна база ЦРУ та АНБ.[8]
Посольство США в Загребі — статутний член Ліги зелених посольств і член-засновник Загребської ради зеленого будівництва. Згідно з цим, посольство підтримує програми переробки відходів, скорочення використання енергії та води. Посольство також спонсорує Американські куточки в бібліотеках Осієка, Рієки, Задара і Загреба.[6][9][10]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Початки
Морська республіка Рагуза з центром у хорватському місті Дубровник була однією з перших іноземних країн, яка де-факто визнала незалежність США. Це фактичне визнання сталося 7 липня 1783 року зусиллями рагузького консула в Парижі Франческо Фаві. Однак Рагузька республіка так і не визнала Сполучені Штати «де-юре».[11][12]
Візити американських президентів до Хорватії
Неофіційні
Першим Президентом США, що здійснив візит до Хорватії, був Річард Ніксон, який завітав до Загреба 2 жовтня 1970 року протягом свого державного візиту до Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Вибір відвідати Загреб під час політичних і культурних подій у Соціалістичній Республіці Хорватія, кульмінацією яких згодом стала «хорватська весна», а також похвала Ніксона «духу Хорватії» та його вигук «Хай живе Хорватія! Хай живе Югославія!» було витлумачено як заявлену підтримку хорватської самобутності та більшої автономності у федеративних рамках Югославії.[13][14][15]
Першим Президентом США, який відвідав незалежну Хорватію, був Білл Клінтон. 13 січня 1996 року Клінтон провів кілька годин в Загребському аеропорту, повертаючись після візиту до Сил втілення у Тузлі, що в Боснії і Герцеговині. Під час цього короткого перебування Клінтон виступив перед натовпом, який розмахував хорватськими та американськими прапорами, а потім зустрівся з президентом Хорватії Франьо Туджманом.[16][17]
Візит Джорджа Буша-молодшого
4 квітня 2008 року Президент США Джордж Буш прибув до Загреба з офіційним 2-денним державним візитом. Приїзд відбувся відразу після Бухарестського саміту країн НАТО, де Хорватія та Албанія отримали запрошення приєднатися до альянсу. Буш зустрівся з президентом Хорватії Стіпе Месичем і прем'єр-міністром Іво Санадером та виступив із промовою на площі св. Марка в центрі Загреба. Під час візиту пройшли мирні мітинги на знак протесту проти зовнішньої політики США та прийдешнього членства Хорватії в НАТО.[17][18]
Візит до Хорватії Гілларі Клінтон
.jpg)
30 жовтня 2012 року Хорватію відвідала Державний секретар США Гілларі Клінтон. Під час свого візиту вона зустрілася з багатьма хорватськими високопосадовцями, включаючи президента Іво Йосиповича, прем'єр-міністра Зорана Мілановича та міністра закордонних справ Весну Пусич. Основними темами обговорень були роль Хорватії в НАТО та приєднання Хорватії до Європейського Союзу, а також економічні відносини між США та Хорватією. Держсекретар Клінтон назвала Хорватію «лідером у Південно-Східній Європі», яка має високоосвічену робочу силу, розвинену інфраструктуру, чудове геополітичне положення, додавши, що це перспективний напрямок, але все ще існує необхідність у додаткових реформах, підвищенні прозорості, ліквідації бюрократичних бар'єрів, а також приватизації фірм, які досі належать державі.[19][20][21]
Візит до Хорватії Джо Байдена
25 листопада 2015 року віцепрезидент США Джо Байден відвідав Хорватію як спеціальний гість саміту лідерів Брдо-бріунського процесу, який збирає глав держав-наступниць колишньої Югославії та ще Албанії, а також спеціальних гостей. На саміті співголовували президент Хорватії Колінда Грабар-Китарович і президент Словенії Борут Пахор. На пленарному засіданні обговорювалися теми інтеграції Південно-Східної Європи в євроатлантичні процеси, мігрантська криза, виклики безпеці та боротьба з тероризмом, конфлікти на Близькому Сході та в Україні, а також енергетика. Віцепрезидент Байден заявив: «Для Сполучених Штатів і для мене особисто, але я говорю від імені президента Обами, цей регіон становить надзвичайний інтерес упродовж останніх 25 років». Окрім того, Байден похвалив Брдо-бріунську ініціативу як «хорошу роботу, оскільки вдається останні п'ять років збирати глав держав на переговори». Віцепрезидент США також зустрівся з прем'єр-міністром Хорватії Зораном Мілановичем і міністром закордонних справ Весною Пусич, із якими обговорив обстановку на Близькому Сході, особливо війну в Сирії, міграційну кризу та ситуацію з безпекою у світі після терактів у Парижі 2015.[22][23][24]
Візит до Хорватії Майка Помпео
2 жовтня 2020 року державний секретар США Майк Помпео відвідав Дубровник, де провів зустріч із прем'єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем та іншими хорватськими урядовцями. Після зустрічі міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грлич Радман заявив, що Хорватія не підписувала жодного документа, згідно з яким вона зобов'язується утримуватися від співпраці з Китаєм у питаннях безпеки відносно 5G.[25][26] Візит Помпео був затьмарений заявами президента Хорватії Зорана Мілановича, який різко розкритикував найвище керівництво США, сказавши, серед іншого, що Дональд Трамп спаплюжив міжнародну репутацію Сполучених Штатів.[27] Після візиту Помпео Міланович, який не брав участі у прийомі держсекретаря, виступив проти Ініціативи трьох морів, зазначивши, що це була ініціатива адміністрації Обами, яка потенційно шкідлива для Хорватії, оскільки націлена на ізоляцію Росії, а також Німеччини, і в цій спробі, за його словами, Хорватії не слід брати участі.[28][29]
Remove ads
Військове співробітництво
Узагальнити
Перспектива
За даними сайту Держдепартаменту США на січень 2020 року, Міністерство оборони США мало «міцні військові відносини з Хорватією», причому США надавали військову допомогу Хорватії у вигляді вишколу, оснащення, позик на оснащення та навчання в американських військових школах.[30]
У квітні 2014 року Хорватія отримала 30 американських автомобілів MRAP із тих 212 автомобілів MRAP, які уряд США вирішив подарувати Хорватії.[31]
5 серпня 2015 року Хорватія провела військовий парад за участю тисяч вояків, військової техніки та реактивних літаків на відзначення 20-ї річниці операції «Буря» — ключового наступу в її боротьбі за незалежність. США направили делегацію своїх високопосадовців у складі командувача Національної гвардії Міннесоти генерала Річарда Неша, заступника командувача збройними силами США в Європі генерала Рандза Кі, аташе з питань оборони США Дугласа Фаерті та посла США в Хорватії Кеннета Мертена.[32][33]
США та Хорватія співпрацюють в 11 військових програмах, фондах та ініціативах.[34]
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads