Аміленаризм

Аміленаризм (або аміленіалізм) — есхатологічний підхід в християнстві, який заперечує буквальне існування тисячолітнього царства Христа перед Страшним судом.

Підхід став основним в церкві за часів Блаженного Августина. Аміленаризм догматично прийнятий католицькою церквою, його притримуються всі церкви східного обряду та старі протестантські церкви (лютеранство, кальвінізм, англіканство, методизм), тоді як у пізніших протестантських церквах підхід до хіліазму може різнитися. Деякі православні богослови можуть не притримуватись аміленаризму, що вважається їхньою особливою думкою^[1][2].

Прихильники аміленаризму розуміють пророцтво про тисячолітнє царство символічно. За поширеним тлумаченням тисячолітнє царство існує у період між воскресінням Христа та Другим пришестям, в цей період Христос править у серцях християн, а сатана вже скований і позбавлений повної сили. Деякі дослідники повністю відкидають можливість правління Христа на Землі^[3].

Різновиди

Існує два основні різновиди аміленаризму:

• досконалий (перше воскресіння вже відбулося)
• недосконалий (перше воскресіння відбудеться одночасно з другим)

Спільним знаменником усіх аміленаристичних поглядів є заперечення Царства праведних на Землі перед загальним воскресінням.^[4]

Див. також

• Міленаризм