Аміров Фікрет Мешаді Джаміль-огли

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аміров.

Фікрет Мешаді Джаміль-огли Аміров (азерб. Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov; 22 листопада 1922, Гянджа — 20 лютого 1984, Баку) — азербайджанський радянський композитор, музичний педагог. Народний артист СРСР (1965). Герой Соціалістичної Праці (1982). Лауреат Сталінської премії ІІ ступеня (1949) і Державної премії СРСР (1980).

Аміров Фікрет Мешаді Джаміль-огли
азерб. Fikrət Məşədi Cəmil oğlu Əmirov
Основна інформація
Дата народження	22 листопада 1922(1922-11-22)[1][2][…]
Місце народження	Гянджа, Азербайджанська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
Дата смерті	20 лютого 1984(1984-02-20)[2][3][4] (61 рік)
Місце смерті	Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Поховання	Алея честі
Роки активності	1942 — 1984
Громадянство	СРСР
Професії	композитор
Освіта	Бакинська музична академія
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера, симфонія, symphonic mughamd, балет, мюзикл і романс
Членство	Спілка композиторів СРСР
Партія	КПРС
Нагороди
Батько	Мешаді Джаміль Аміров
Мати	Амірова Дурданаd
У шлюбі з	Амірова Аїда Тагі кизиd
Діти	Аміров Джаміль Фікрет оглиd і Амірова Севіль Фікрет кизиd
Автограф
Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 22 листопада 1922 року в Гянджі, Азербайджанська РСР в сім'ї співака, тариста й композитора Мешеді Джаміля Амірова. Закінчив Кіровабадське музичне училище по класу тара. Навчався в Бакинському музичному училищі по класу композиції. У 1939 році розпочав навчання у Бакинській консерваторії. Вивчав композицію у Б. І. Зейдмана і основи азербайджанської народної музики у У. А.-Г. Гаджибекова.

1941 року пішов на фронт, але був демобілізований після поранення.

Після закінчення консерваторії працював художнім керівником Азербайджанської філармонії, директором Азербайджанського театру опери і балету.

Фікрет Аміров помер 20 лютого 1984 року в Баку. Похований на Алеї почесного поховання.

Трудова діяльність

• 1942-1945 рр.- директор і художній керівник філармонії, а також директор музичного училища в місті Кіровобад. Професор.
• 1945 р. — закінчив консерваторію, представивши дипломну роботи — оперу «Улдуз».
• 1946-1947 рр. — художній керівник Азербайджанської філармонії ім. А. М. Магомаєва.
• 1956-1959 рр. — директор Азербайджанського театру опери і балету імені М. Ф. Ахундова.

Досягнення

У творчості композитор використовує азербайджанські народні мелодії і ритми, імпровізацію

• Автор книги «В світі музики» (1983).
• З 1956 року був секретарем правління Спілки композиторів Азербайджану
• З 1975 року секретар правління Спілки композиторів СРСР
• 1980 рік — Член-кореспондент АН Азербайджанської СРСР.
• Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 4-9-го скликань

Твори

Опери

• «Улдуз» (1948)
• «Севіль» (1953)

Балети

• «Шур» (хореографічна новела) (1968)
• «Легенда про Насімі» (1973)
• «Підкорювачі Каспію» (вокально-хореографічна поема) (1975)
• «Тисяча і одна ніч» (1979)
• «Нізамі» (1984).

Музичні комедії (оперети)

• «Крадії сердець» (1943)
• «Радісна звістка» (1945)
• «Гезюн айдин» (1946).

Оркестрові твори

• Поеми «Пам'яті Нізамі» (1941), «Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни» (1943)
• Увертюра «Джанги» (1945)
• Симфонія «Нізамі» (1947)
• Концерт для фортепіано з оркестром народних інструментів (1947)
• Два симфонічні мугами: «Шур», «Кюрд-овшари» (1948)
• Поема «Зимня дорога» для тенора і баритона з оркестром (1949)
• Сюїта «Азербайджан» (1950)
• «Карабах — перлина Азербайджану» (1954)
• Концерт для фортепіано з оркестром на арабські теми (1957)
• «Азербайджанське каприччіо» (1961)
• «Симфонічні танці» (1963)
• Симфонічний мугам для меццо-сопрано, камерного оркестру і литавр «Гюлістан Баяти-шираз» (1968)
• «Симфонічні портрети» для 4 солістов, декламатора і оркестру (1970)
• Вокально-хореографічна поема «Легенда про Насімі» (1977)
• «Азербайджанські гравюри» для симфонічного оркестру.

Камерні твори

• Варіації для фортепіано (1941)
• «Романтична соната» для фортепіано (1947)
• 2 прелюдії для фортепіано (1948)
• «Елегія» пам'яті Асафа Зейналли для віолончелі або альту з фортепіано (1948)
• Поема «Посвята Узеіру Гаджибекову» для унісону скрипки та віолончелі з фортепіано (1949)
• 5 п'єс для віолончелі та альта з фортепіано (1953)
• Дванадцять мініатюр для фортепіано (1955)
• Сюїта на албанські теми для двох фортепіано (1955)
• Дитячий альбом для фортепіано (1956)

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (1982)
• Народний артист Азербайджанської РСР (1958)
• Народний артист СРСР (1965)
• Сталінська премія]] другого ступеню (1949)
• Державна премія СРСР (1980) — за музику до балету «Тисяча і одна ніч»
• Державна премія Азербайджанської РСР]
• Премія Ленинського комсомолу Азербайджанської РСР (1967)
• Два ордена Леніна (1959, 1982)
• Два ордена Трудового Червоного Прапора (1967, 1971)
• Медалі

Фільмографія

• 1960 — «Ранок»
• 1962 — «Велика опора»
• 1965 — «Аршин мал алан»
• 1966 — «Життя чудова штука, брат!»
• 1968 — «Красунею я не була»
• 1970 — «Севіль»
• 1972 — «Гюлістан Баяти-шираз»
• 1973 — «Шкатулка»
• 1974 — «Урок співів»
• 1974 — «Сторінки життя» (кіноальманах)
• 1975 — «Легенди світу»
• 1975 — «Фірангіз»
• 1977 — «Шляхом Жовтня»
• 1985 — «Фікрет Аміров»

Пам'ять

• Іменем композитора названі Гянджинська філармонія, Державний ансамбль пісні і танцю. В Баку, Гянджі, Сумгаїті музичні школи носять його ім'я.
• 22 листопада 2006 року в Баку на будинку, де жив композитор, відкрита меморіальна дошка.

Бібліографія

• Караєв К. Симфонічні мугами Фікрета Амірова // Радянська музика. — 1949. — № 3.
• Данілов Д. Фікрет Аміров. — Баку, 1956.
• Аміров Ф. У світі музики (Musiqi aləmində). — Баку, 1983