Ангальт-Цербст

Ангальт-Цербст або Ангальт-Цербстське князівство (нім. Fürstentum Anhalt-Zerbst) — князівство Священної Римської імперії, яким керував рід Асканіїв, з резиденцією у місті Цербст в сучасній землі Саксонія-Ангальт. Воно виникло після розділу Ангальтського князівства в 1252 році та існувало до 1396 року, коли було розділене на Ангальт-Дессауське та Ангальт-Кетенське князівства. Ще раз відновлене у 1544 році і існувало до 1796 року, коли після припинення династичної лінії було остаточно розділене між Ангальт-Дессау, Ангальт-Кетеном і Ангальт-Бернбургом.

Ангальт-Цербстське князівство нім. Fürstentum Anhalt-Zerbst
васальна держава Священної Римської імперії
1252–1396 1544–1796 ↓
герб Ангальт-Цербста XVIII століття
Anhalt-Zerbst: історичні кордони на карті Цербст (помаранчевим) серед інших Ангальтських князівств (1747-1793)
Столиця	Цербст
Мови	Верхньосаксонська
Форма правління	монархія
Історичний період	Середньовіччя
• Утворене шляхом розділу Ангальту	1252
• Розділене на Ангальт-Дессау та Ангальт-Кетен	1396
• Відокремлене від Ангальт-Дессау	1544
• Розділене1	1603
• Розділене2	1667
• Розділене між Ангальт-Дессау, Ангальт-Кетеном і Ангальт-Бернбургом	1796
• Об'єднання в складі Ангальтського герцогства	1863
Населення
Попередник Наступник Ангальтське князівство Ангальт-Дессауське князівство Ангальт-Кетенське князівство Ангальт-Бернбурзьке князівство
1: В 1603 році Ангальт-Цербст було поглинуто Ангальт-Дессау, Ангальт-Бернбургом, Ангальт-Плоцкау і Ангальт-Кетеном. 2: В 1667 році з Ангальт-Цербст виокремлено Ангальт-Мюлінген і Ангальт-Домбург.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ангальт-Цербст

Історія

Ангальт-Цербстське князівство було створене, коли територія Ангальтського князівства була розділена між синами князя Генріха I на Ангальт-Ашерслебенське, Ангальт-Бернбурзьке і Ангальт-Цербстське князівства у 1252 році. Під час поділу князь Зігфрід I, молодший син Генріха I, отримав землі навколо Кетена, Дессау і Цербста. Його син і наступник князь Альберт I зайняв свою резиденцію в замку Кетен у 1295 році. У 1396 році вцілілі сини князя Яна II Ангальт-Цербстського знову поділили свою спадщину: Сигізмунд I став князем Ангальт-Дессау, а його молодший брат Альберт IV продовжив правити як князь Ангальт-Кетена.

Руїни замку Цербст

Князівство було відтворене, коли у 1544 році спадкоємці князя Ернеста I Ангальт-Дессауського розділили свою територію, а старший син, що залишився в живих, князь Йоган V, оселився в замку Цербст. Друге втілення, однак, втратило багато території у 1603 році, коли було поділене вдруге, а частина території була передана Ангальт-Дессау, Ангальт-Бернбургу, Ангальт-Плецкау та Ангальт-Кетену.

До 1606 року всі Ангальтські князівства прийняли реформатську віру, однак у 1644 році Ангальт-Цербст повернувся до лютеранства. У 1667 році князь Іоанн VI успадкував віддалене володіння Єфер у Східній Фризії. Однак після його смерті в тому ж році Ангальт-Цербст втратив більшу частину своєї території, утворивши Ангальт-Мюлінген і Ангальт-Дорнбург. Єфер, як керували асканійські родичі, сильно постраждало від Різдвяної повені 1717 року.

У 1742 році князі Іоанн Людовік II і Крістіан Август Ангальт-Цербст-Дорнбурзький успадкували Ангальт-Цербст. Після смерті Крістіана Августа в 1747 році його вдова Йоганна Єлізабет Гольштейн-Готторпська правила країною за свого сина Фрідріха Августа до 1752 року. З 1750 року вона побудувала новий замок у Дорнбурзі як свою третю частину, розкішний палац у стилі бароко, який готувався прийняти її брата Адольфа Фредеріка, короля Швеції, або її дочку Софі Августу Фредеріку, яка в 1745 р. вийшла заміж за російського спадкоємця трону Петра III, стала імператрицею у 1762 році під іменем Катерина ІІ. Однак жоден із них ніколи не відвідував. Вдовуюча княгиня та її син були змушені виїхати, коли прусські війська увійшли в Ангальт-Цербст під час Семирічної війни в 1758 році. Фрідріх Великий, який фактично запропонував одруження з російським принцем, звинуватив княгиню та її сина в підтримці Росії, яка тоді була його військовим супротивником. Йоганна Елізабет померла в Парижі у 1760 році, а її син, Фредерік Август, ніколи не повернувся до Цербста і продовжував жити в Базелі та Люксембурзі. Після його смерті в 1793 році князівство Ангальт-Цербст припинило своє існування, його територія була розділена між асканійськими князями Ангальт-Дессау, Ангальт-Кетена та Ангальт-Бернбурга, а Єфер, який успадкувала його сестра, Катерина ІІ, залишався під владою Росії до 1818 року.

• 
  Замок Косвіг
• 
  Замок Дорнбург (біля Гоммерна)
• 
  Замок Єфер

Князі Ангальт-Цербсту

Герб князівства за Гербовником Зібмахера, 1857 р.

Князі, 1252—1396

• Зігфрід I 1252—1298
• Альберт I 1298—1316
• Альберт II 1316—1362
  • Альберт III 1359 (співправитель)
• Вальдемар I 1316—1368 (співправитель)
• Йоганн II 1362—1382
  • Вальдемар II 1368—1371 (співправитель)
• Вальдемар III 1382—1391 (співправитель)
• Сигізмунд I 1382—1396 (співправитель)
• Альберт IV 1382—1396 (співправитель)

Поділене між Ангальт-Дессау та Ангальт-Кетеном у 1396 році.

Князі, 1544—1796

• Йоган V 1544—1551
• Карл I 1551—1561
  • Бернгард VII 1551—1570 (співправитель)
  • Йоахім Ернест 1551—1586 (співправитель, пізніше одноосібний правитель; він об'єднав усі землі Анхальта); пізніше його сини знову поділили Ангальт.
• Рудольф 1603—1621
• Йоганн VI 1621—1667
  • Август Ангальт-Плецкауський регент 1621—1642
• Карл Вільям 1667—1718
  • Софі Августа Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська, регент 1667—1674
• Йоганн Август 1718—1742
• Йоганн Людвіг II 1742—1746
  • Крістіан Август 1742—1747 (співправитель)
• Фрідріх Август 1747—1793
  • Йоанна Єлизавета Гольштейн-Готторпська, регент 1747—1752
• Софі Огюст Фредеріка (російська імператриця Катерина II) 1793—1796 (тільки в Єфері)

До Ангальт-Дессау 1796.

Посилання

• Хронологія правителів