Англо-фризькі мови

Англо-фризькі мови — група західногерманських мов, яка включає в себе англійські та фризькі мови.

Англо-фризькі мови
Поширена в	першопочатково Англія, рівнинна Шотландія, узбережжя від Фрисландії до Ютландії
Писемність	Латиниця
Класифікація	Індоєвропейські мови Германські мови Західногерманські мови Інгвеонські мови Англо-фризькі мови
Офіційний статус
Коди мови

Склад

Англо-фризькі мови

Гілку англо-фризьких мов складають:

• Англійські мови
  • Староанглійська мова †
  • Середньоанглійська мова †
  • Англійська мова
  • Шотландська рівнинна мова (скотс)
  • мова Йола †
  • Фінгальська мова †
• Фризькі мови
  • Старофризька мова †
  • Західнофризька мова
  • Затерландська фризька мова
  • Північнофризька мова

Особливості

Англо-фризькі мови відрізняються від інших Західногерманських мов законом інгевонських носових спірантів, вимовою переднього «А» (англ. A-fronting), палаталізацією (пом'якшенням) прагерманського *К к передньоязиковим приголосним перед голосними переднього ряду, наприклад:

англ. cheese, західнофризька — tsiis (с.-нід. kaas, ниж.-нім. Kees, нім. Käse) або

англ. church, західнофризька — tsjerke (с.-нід. — kerk, ниж.-нім. Kerk, нім. Kirche).

Носії давніх англо-фризьких і давньосаксонських мов жили досить близько, щоб сформувати мовну спільність, тому англо-фризькі мови мають деякі риси, характерні тільки для цих мов. Однак, незважаючи на їх спільне походження, мовні кластери англійських і фризьких мов зазнали сильної диференціації, в основному через сильний вплив норвезької та французької мов на англійські і голландського і німецького впливу на фризький кластер. У результаті сьогодні фризькі мови мають набагато більше спільного з голландською мовою і нижньонімецькими діалектами, у той час як англійські мови перебувають під сильним впливом північногерманських (і не лише германських) діалектів.

Зміни в фонетиці

Основні зміни, що вплинули на звучання голосних в англо-фризьких мовами, в хронологічному порядку:

• Назалізація західногерманського ā̆ перед носовим приголосним;
• Втрата n перед спірантом, що призводить до подовження і назалізації попереднього голосного;
• Теперішній і минулий час у множині зводяться до однієї форми;
• A-fronting : WGmc → ǣ, навіть в дифтонгах ai і au ;
• Палаталізація (але не фонемізація середньопіднебінних приголосних);
• Перехід ǣ → а під впливом сусідніх приголосних;
• Перехід ǣ → ē в староанглійських діалектах і фризьких мовах;
• Відновлення a перед голосним заднього ряду в наступному складі; фризька æu → au → старофризька ā / a;
• В західносаксонській дифтонгізація піднебінних приголосних;
• I — мутації, які йдуть за синкопою;
• Фонемізація палатальних приголосних і асибіляція;
• Злиття сусідніх голосних звуків і зворотна цьому мутація.

Порівняння числівників

Порівняння кількісних числівників від 1 до 10 в англо-фризьких мовах:

Мова 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Англійська one two three four five six seven eight nine ten Шотландська рівнинна ane ae* twa three fower five sax seiven aicht nine ten Йола oan twye dhree vour veeve zeese zeven ayght neen dhen Західнофризька ien twa trije fjouwer fiif seis sân acht njoggen tsien Затерландська фризька aan twäi twäin twoo träi fjauwer fieuw säks soogen oachte njugen tjoon Північнофризька iinj ån tou tuu trii tra fjouer fiiw seeks soowen oocht nüügen tiin

Порівняння фризької лексики з англійською, німецькою та нідерландською

Фризька	Англійська	Нідерландська	Німецька
dei	day	dag	Tag
rein	rain	regen	Regen
wei	way	weg	Weg
neil	nail	nagel	Nagel
tsiis	cheese	kaas	Käse
tsjerke	church kirk (Scotland)	kerk	Kirche
tegearre	together	samen tezamen tegader (archaic)	zusammen
sibbe	sibling*	sibbe	Sippe
kaai	key	sleutel	Schlüssel
ha west	have been	ben geweest	bin gewesen
twa skiep	two sheep	twee schapen	zwei Schafe
hawwe	have	hebben	haben
ús	us	ons	uns
hynder	horse	paard ros (dated)	Ross / Pferd
brea	bread	brood	Brot
hier	hair	haar	Haar
ear	ear	oor	Ohr
doar	door	deur	Tür
grien	green	groen	Grün
swiet	sweet	zoet	süß
troch	through	door	durch
wiet	wet	nat	nass
each	eye	oog	Auge
dream	dream	droom	Traum
it giet oan	it is on	het gaat door	es geht weiter/los

Див. також

• Інгвеонські мови
• Англійські мови
• Фризька мова

Джерела

• Friedrich Maurer (1942), Nordgermanen und Alemannen: Studien zur Sprachgeschichte, Stammes- und Volkskunde, Strasbourg: Hünenburg.(нім.)
• Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)