Англо-шотландський кордон

Англо-шотландський кордон — адміністративний кордон між Англією та Шотландією завдовжки 154 км. Прямує від затоки Маршалл-Медовс^[en] 27 км по річці Твід, на заході доходить до затоки Солвей-Ферт.

Англо-шотландський кодон Anglo-Scottish Border Crìochan Anglo-Albannach
Шотландія на північ і захід та Англія на південь та схід
Країни:	Англія Шотландія
Довжина:	154 км
Встановлено:	973
Мультимедія на Вікісховищі

Ферт-оф-Форт був кордоном між пікто-гельським королівством Альба та англійським королівством Нортумбрія на початку 10 століття. Він став першим англо-шотландським кордоном до анексії Нортумбрії Англосаксонською Англією в середині 10 століття. В 973 король Шотландії Кеннет отримав Лотіан від англійського короля Едгара Мирного.^[1] Незважаючи на цю трансакцію, контроль над Лотіаном не був остаточно врегульований, і регіон був захоплений шотландцями у битві при Кархам^[en] в 1018 році, а річка Твід стала фактично англо-шотландським кордоном. Лінія Солвей-Твід була юридично встановлена в 1237 р. Йоркським договором^[en] між Англією та Шотландією.^[2] Залишається кордоном на початок ХХІ сторіччя, за винятком Дискусійних земель^[en], на північ від Карлайла, і невеликої території навколо Бервік-апон-Твід, яку захопила Англія^[en] в 1482 р., Бервік був остаточно приєднаний до Англії в 1746, коли було прийнято Закон Бервіка та Уельсу, 1746^[en][3]