Чемпіонат Англії з футболу 2010—2011: Прем'єр-ліга

Англійська прем'єр-ліга 2010—2011 (англ. Barclays Premier League) — 19-ий сезон англійської Прем'єр-ліги, заснованої 1992 року. Календар сезону був оприлюднений 17 червня 2010 року.^[2] Сезон розпочався 14 серпня 2010,^[3] і завершився 22 травня 2011 року. Лондонський клуб «Челсі» розпочинав сезон як чинний чемпіон країни.^[4]

Прем'єр-ліга Англії

Сезон	2010–11
Чемпіони	«Манчестер Юнайтед» (19-й титул)
Вибули	«Вест Гем Юнайтед» «Блекпул» «Бірмінгем Сіті»
Ліга чемпіонів	«Манчестер Юнайтед» «Челсі» «Манчестер Сіті» «Арсенал»
Ліга Європи	«Тоттенгем Готспур» «Бірмінгем Сіті» «Сток Сіті» «Фулхем»
Зіграно матчів	380
Забито голів	1063 (2.8 за гру)
Найкращий бомбардир	Дімітар Бербатов Карлос Тевес (по 20)
Найбільша перемога вдома	«Челсі» 6–0 «Вест-Бромвіч Альбіон» (14 серпня 2010) «Арсенал» 6–0 «Блекпул» (21 серпня 2010) «Ньюкасл Юнайтед» 6–0 «Астон Вілла» (22 серпня 2010) «Манчестер Юнайтед» 7–1 «Блекберн Роверз» (27 листопада 2010)[1]
Найбільша перемога в гостях	«Віган Атлетік» 0–6 «Челсі» (21 серпня 2010)[1]
Найрезультативніша гра	«Манчестер Юнайтед» 7–1 «Блекберн Роверз» (27 листопада 2010)[1] «Евертон» 5–3 «Блекпул» (5 лютого 2011) «Ньюкасл Юнайтед» 4–4 «Арсенал» (5 лютого 2011)
Найдовша серія перемог	5 матчів[1]«Челсі»
Найдовша серія без поразок	24 матчі[1] «Манчестер Юнайтед»
Найдовша серія без перемог	10 матчів[1] «Блекберн Роверз»
Найдовша серія поразок	5 матчів[1] «Блекпул» «Болтон Вондерерз» «Вест-Бромвіч Альбіон» «Вест Хем Юнайтед»
Найвища відвідуваність	75,486[1] «Манчестер Юнайтед» v «Болтон Вондерерз»
Найнижча відвідуваність	14,042[1] «Віган Атлетік» v «Вулвергемптон Вондерерз»
Відвідуваність	13 372 318 (35 190 за матч)
← 2009–10 2011–12 →

Переможцем Прем'єр-ліги сезону 2010—2011 став «Манчестер Юнайтед», який 14 травня 2011 року став недосяжним для конкурентів після нічиєї з рахунком 1–1 у виїзному матчі проти «Блекберн Роверз».^[5][6] Манкуніанці здобули свій 19-й титул чемпіонів країни, ставши одноосібним найтитулованішим клубом країни.^[7] «Манчестер Юнайтед», «Челсі», «Манчестер Сіті» та «Арсенал» здобули право участі у розіграші Ліги чемпіонів наступного сезону, а «Тоттенгем Готспур» став командою, що за результатами виступів у чемпіонаті стала учасником розіграшу Ліги Європи. Унизу турнірної таблиці «Вест Гем Юнайтед», «Блекпул» та «Бірмінгем Сіті» не зберегли прописку в елітному дивізіоні англійського футболу та вибули до Чемпіонату Футбольної ліги.^[8][9][10]

Зміни регламенту

З цього сезону Прем'єр-ліга запровадила обмеження на кількість гравців, що могли бути включені до заявки команди для участі у матчах сезону. На момент закриття літнього трансферного вікна кожний клуб ліги мав надати список з максимум 25 гравців, яких мав право задіяти в іграх до відкриття зимового трансферного вікна. Взимку подавалася аналогічна заявка для участі у другій частині чемпіонату. Гравці віком до 21 року мали право виступів за клуб Прем'єр-ліги без необхідності включення до цієї заявки.

Іншим нововведенням сезону 2010—2011 стало правило вітчизняних вихованців (англ. home grown players), відповідно до якого з 25 гравців, що потрапляють до заявки клубу Прем'єр-ліги, мінімум 8 мають бути вітчизняними вихованцями, тобто провести щонайменше три роки на молодіжному рівні (між 16-м до 21-м днем народження) в одному або декількох футбольних клубах на території Англії або Уельсу. Ця ініціатива була покликана стимулювати розвиток юнацького та молодіжного футболу Англії в умовах, коли місцеві елітні клуби мають величезні трансферні бюджети та можуть собі дозволити сформувати команду повністю з досвідчених закордонних виконавців.^[11]

Усі клуби-учасники сезону Прем'єр-ліги подали заявки з 25 гравців до встановленого терміну 1 вересня 2010 року.^[12]

Команди-учасниці

У змаганнях Прем'єр-ліги сезону 2010—2011 взяли участь 20 команд, включаючи 17 команд-учасниць попереднього сезону та три команди, що підвищилися у класі з Чемпіонату Футбольної ліги.

«Халл Сіті», «Бернлі» та «Портсмут», що зайняли останні три місця у розіграші Прем'єр-ліги попереднього сезону вибули до Чемпіонату Футбольної ліги. При цьому «Портсмут» втратив місце в елітному дивізіоні англійського футболу вперше за сім років.

Переможці сезону у другому за силою англійському дивізіоні «Ньюкасл Юнайтед» та їх найближчий переслідувач «Вест-Бромвіч Альбіон» напряму отримали право виступів у Прем'єр-лізі цього сезону, обидва клуби повернулися до еліти після однорічної перерви. Третьою командою, що пробилася до Прем'єр-ліги 2010—2011 став «Блекпул», який змагався за це право у матчі плей-оф проти валійського «Кардіф Сіті» та здобув перемогу з рахунком 3:2. Для «Блекпула» ця участь у змаганнях найвищого за рівнем дивізіону Англії стала першою за 39 років.^[13]

Вперше з сезону 1983—1984 у найвищому англійському футбольному дивізіоні були представлені усі чотири головні команди регіону Західний Мідленд — «Астон Вілла», «Бірмінгем Сіті», «Вест-Бромвіч Альбіон» та «Вулвергемптон Вондерерз».^[14] При цьому дві останні команді, що є суперниками по т. зв. Блек-Кантрі дербі, взагалі вперше у своїй історії одночасно потрапили до Прем'єр-ліги.

Оскільки на заміну вибулих «Халл Сіті» та «Портсмут» до Прем'єр-ліги пробилися команди з інших регіонів Англії, сезон 2010—2011 відзначався досить вузькою географією команд-учасниць — у Прем'єр-лізі змагалися представники лише чотирьох з дев'яти регіонів країни — регіони Йоркшир і Гамбер, Східний Мідленд, Східна Англія, Південно-Східна Англія та Південно-Західна Англія свого представництва в елітному дивізіоні англійського футболу цього сезону не мали.

Стадіони та розміщення

Астон Вілла

Бірмінгем Сіті

Блекберн

Блекпул

Болтон

ВБА

Віган

Вулвергемптон

Евертон

Арсенал
Вест Хем
Тоттенхем Хотспур
Фулхем
Челсі

Ліверпуль

Манчестер Сіті

Манчестер Юнайтед

Ньюкасл

Сандерленд

Сток Сіті

Розташування клубів Англійської прем'єр-ліги 2010—2011

Команда	Стадіон	Місткість1
«Арсенал»	Емірейтс	60 361
«Астон Вілла»	Вілла Парк	42 789
«Бірмінгем Сіті»	Сент-Ендрюс	30 079
«Блекберн Роверз»	Івуд Парк	31 367
«Блекпул»	Блумфілд Роуд	16 220
«Болтон Вондерерз»	Рібок	28 723
«Челсі»	Стемфорд Брідж	42 449
«Евертон»	Ґудісон-Парк	40 157
«Фулгем»	Крейвен Коттедж	25 700
«Ліверпуль»	Енфілд	45 276[15]
«Манчестер Сіті»	Сіті оф Манчестер	47 405
«Манчестер Юнайтед»	Олд Траффорд	75 797
«Ньюкасл Юнайтед»	Сент-Джеймс Парк	52 409
«Сток Сіті»	Британія	27 740
«Сандерленд»	Стедіум оф Лайт	49 000
«Тоттенхем Хотспур»	Вайт Харт Лейн	36 230
«Вест-Бромвіч Альбіон»	Хоторнс	26 484
«Вест Хем Юнайтед»	Болейн Граунд	35 303
«Віган Атлетік»	Ді-Дабл-Ю	25 133
«Вулвергемптон Вондерерз»	Молінью	29 195

• ¹ Місткість стадіонів наведена на початок сезону 2010–11^[16]

Зміни тренерів

Команда	Старий тренер	Причина уходу	Дата уходу	Турнірна позиція	Новий тренер	Дата призначення
«Вест Гем Юнайтед»	Джанфранко Дзола	Завершення контракту	11 травня 2010[17]	До початку сезону	Аврам Грант	3 червня 2010[18]
«Ліверпуль»	Рафаель Бенітес	За взаємною згодою	3 червня 2010[19]	До початку сезону	Рой Годжсон	1 липня 2010[20]
«Фулхем»	Рой Годжсон	Очолив «Ліверпуль»	1 липня 2010[20]	До початку сезону	Марк Гьюз	29 липня 2010[21]
«Астон Вілла»	Мартін О'Ніл	Пішов у відставку	9 серпня 2010[22]	До початку сезону	Жерар Ульє	8 вересня 2010[23]
«Ньюкасл Юнайтед»	Кріс Гьютон	Звільнений	6 грудня 2010[24]	11-е	Алан Пардью	9 грудня 2010[25]
«Блекберн Роверз»	Сем Еллардайс	Звільнений	13 грудня 2010[26]	13-е	Стів Кін	22 грудня 2010[27]
«Ліверпуль»	Рой Годжсон	Звільнений	8 січня 2011[28]	12-е	Кенні Далгліш	8 січня 2011[28]
«Вест-Бромвіч Альбіон»	Роберто Ді Маттео	Звільнений	6 лютого 2011[29]	16-е	Рой Годжсон	11 лютого 2011[30]
«Вест Хем Юнайтед»	Аврам Грант	Звільнений	15 травня 2011[31]	20-е	Кевін Кін (в. о.)	15 травня 2011[31]

Турнірна таблиця

М	Команда	І	В	Н	П	МЗ	МП	РМ	О	Кваліфікація або пониження в класі
1	Манчестер Юнайтед (Ч)	38	23	11	4	78	37	+41	80	Груповий раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2011–2012
2	Челсі	38	21	8	9	69	33	+36	71
3	Манчестер Сіті	38	21	8	9	60	33	+27	71
4	Арсенал	38	19	11	8	72	43	+29	68	Плей-оф раунд Ліги чемпіонів УЄФА 2011–2012
5	Тоттенгем Готспур	38	16	14	8	55	46	+9	62	Плей-оф раунд Ліги Європи УЄФА 2011–2012
6	Ліверпуль	38	17	7	14	59	44	+15	58
7	Евертон	38	13	15	10	51	45	+6	54
8	Фулгем	38	11	16	11	49	43	+6	49	1-й кваліфікаційний раунд Ліги Європи УЄФА 2011–20121
9	Астон Вілла	38	12	12	14	48	59	−11	48
10	Сандерленд	38	12	11	15	45	56	−11	47
11	Вест-Бромвіч Альбіон	38	12	11	15	56	71	−15	47
12	Ньюкасл Юнайтед	38	11	13	14	56	57	−1	46
13	Сток Сіті	38	13	7	18	46	48	−2	46	3-й кваліфікаційний раунд Ліги Європи УЄФА 2011–20122
14	Болтон Вондерерз	38	12	10	16	52	56	−4	46
15	Блекберн Роверз	38	11	10	17	46	59	−13	43
16	Віган Атлетік	38	9	15	14	40	61	−21	42
17	Вулвергемптон Вондерерз	38	11	7	20	46	66	−20	40
18	Бірмінгем Сіті (В)	38	8	15	15	37	58	–21	39	Плей-оф раунд Ліги Європи УЄФА 2011–20123
										Пониження до Чемпіонату Футбольної ліги
19	Блекпул (Пн)	38	10	9	19	55	78	−23	39	Пониження до Чемпіонату Футбольної ліги
20	Вест Гем Юнайтед (Пн)	38	7	12	19	43	70	−27	33

Джерела: Barclays Premier League
Правила класифікації: 1) очок; 2) різниця м'ячів; 3) кіл-ть забитих м'ячів.
¹ «Фулхем» отримав путівку до 1-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА 2011–2012 як команда з найвищим рейтингом Fair Play серед команд Прем'єр-ліги, що не пробилися до єврокубків наступного сезону.^[32]
2 «Сток Сіті» отримав путівку до 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА 2011–2012 як фіналіст розіграшу Кубка Англії, що поступився у фіналі клубу, який вийшов до Ліги чемпіонів («Манчестер Сіті»).
³ «Бірмінгем Сіті» отримав путівку до раунду плей-оф Ліги Європи УЄФА 2011–2012 як переможець Кубка Футбольної Ліги
(Ч) = Чемпіон; (Пн)/(В) = Понижено в класі/Вибув; (Пв) = Підвищення в класі; (ПП) = Переможець плей-оф; (Н) = Перехід до наступного раунду.
Застосовується тільки коли сезон ще не закінчений:
(К) = Кваліфікований до раунду турніру; (КН) = Кваліфікований до турніру, але не до конкретного раунду; (Д) = Дискваліфікований з турніру.

Результати

Вдома \ В гостях1

АРС

АСТ

БІР

БЛБ

БЛП

БОЛ

ЧЕЛ

ЕВЕ

ФУЛ

ЛІВ

МС

МЮ

НЬЮ

СТО

САН

ТОТ

ВБА

ВГЮ

ВІГ

ВУЛ

Арсенал

1–2

2–1

0–0

6–0

4–1

3–1

2–1

2–1

1–1

0–0

1–0

0–1

1–0

0–0

2–3

2–3

1–0

3–0

2–0

Астон Вілла

2–4

0–0

4–1

3–2

1–1

0–0

1–0

2–2

1–0

1–0

2–2

1–0

1–1

0–1

1–2

2–1

3–0

1–1

0–1

Бірмінгем Сіті

0–3

1–1

2–1

2–0

2–1

1–0

0–2

0–2

0–0

2–2

1–1

0–2

1–0

2–0

1–1

1–3

2–2

0–0

1–1

Блекберн Роверз

1–2

2–0

1–1

2–2

1–0

1–2

1–0

1–1

3–1

0–1

1–1

0–0

0–2

0–0

0–1

2–0

1–1

2–1

3–0

Блекпул

1–3

1–1

1–2

1–2

4–3

1–3

2–2

2–2

2–1

2–3

2–3

1–1

0–0

1–2

3–1

2–1

1–3

1–3

2–1

Болтон Вондерерз

2–1

3–2

2–2

2–1

2–2

0–4

2–0

0–0

0–1

0–2

2–2

5–1

2–1

1–2

4–2

2–0

3–0

1–1

1–0

Челсі

2–0

3–3

3–1

2–0

4–0

1–0

1–1

1–0

0–1

2–0

2–1

2–2

2–0

0–3

2–1

6–0

3–0

1–0

2–0

Евертон

1–2

2–2

1–1

2–0

5–3

1–1

1–0

2–1

2–0

2–1

3–3

0–1

1–0

2–0

2–1

1–4

2–2

0–0

1–1

Фулгем

2–2

1–1

1–1

3–2

3–0

3–0

0–0

0–0

2–5

1–4

2–2

1–0

2–0

0–0

1–2

3–0

1–3

2–0

2–1

Ліверпуль

1–1

3–0

5–0

2–1

1–2

2–1

2–0

2–2

1–0

3–0

3–1

3–0

2–0

2–2

0–2

1–0

3–0

1–1

0–1

Манчестер Сіті

0–3

4–0

0–0

1–1

1–0

1–0

1–0

1–2

1–1

3–0

0–0

2–1

3–0

5–0

1–0

3–0

2–1

1–0

4–3

Манчестер Юнайтед

1–0

3–1

5–0

7–1

4–2

1–0

2–1

1–0

2–0

3–2

2–1

3–0

2–1

2–0

2–0

2–2

3–0

2–0

2–1

Ньюкасл Юнайтед

4–4

6–0

2–1

1–2

0–2

1–1

1–1

1–2

0–0

3–1

1–3

0–0

1–2

5–1

1–1

3–3

5–0

2–2

4–1

Сток Сіті

3–1

2–1

3–2

1–0

0–1

2–0

1–1

2–0

0–2

2–0

1–1

1–2

4–0

3–2

1–2

1–1

1–1

0–1

3–0

Сандерленд

1–1

1–0

2–2

3–0

0–2

1–0

2–4

2–2

0–3

0–2

1–0

0–0

1–1

2–0

1–2

2–3

1–0

4–2

1–3

Тоттенгем Готспур

3–3

2–1

2–1

4–2

1–1

2–1

1–1

1–1

1–0

2–1

0–0

0–0

2–0

3–2

1–1

2–2

0–0

0–1

3–1

Вест-Бромвіч Альбіон

2–2

2–1

3–1

1–3

3–2

1–1

1–3

1–0

2–1

2–1

0–2

1–2

3–1

0–3

1–0

1–1

3–3

2–2

1–1

Вест Гем Юнайтед

0–3

1–2

0–1

1–1

0–0

1–3

1–3

1–1

1–1

3–1

1–3

2–4

1–2

3–0

0–3

1–0

2–2

3–1

2–0

Віган Атлетік

2–2

1–2

2–1

4–3

0–4

1–1

0–6

1–1

1–1

1–1

0–2

0–4

0–1

2–2

1–1

0–0

1–0

3–2

2–0

Вулвергемптон Вондерерз

0–2

1–2

1–0

2–3

4–0

2–3

1–0

0–3

1–1

0–3

2–1

2–1

1–1

2–1

3–2

3–3

3–1

1–1

1–2

Джерело: Barclays Premier League
¹Команда-господар записана у лівому стовпчику.
Кольори: Голубий = господар переміг; Жовтий = нічия; Червоний = гості перемогли.
Для майбутніх матчів, позначених «п», існує стаття.

Статистика

Бомбардири Місце Гравець Клуб Голи[33] 1 Дімітар Бербатов «Манчестер Юнайтед» 20 Карлос Тевес «Манчестер Сіті» 20 3 Робін ван Персі «Арсенал» 18 4 Даррен Бент «Сандерленд»/«Астон Вілла» 17 5 Пітер Одемвінгіє «Вест-Бромвіч Альбіон» 15 6 Дадлі Джуніор Кемпбелл «Блекпул» 13 Енді Керрол «Ньюкасл Юнайтед»/«Ліверпуль» 13 Хав'єр Ернандес Балькасар «Манчестер Юнайтед» 13 Дірк Кейт «Ліверпуль» 13 Флоран Малуда «Челсі» 13 Рафаел ван дер Варт «Тоттенхем Хотспур» 13

Асистенти Місце Гравець Клуб Передачі[34] 1 Нані «Манчестер Юнайтед» 18 2 Дідьє Дрогба «Челсі» 15 3 Сеск Фабрегас «Арсенал» 14 4 Андрій Аршавін «Арсенал» 11 Лейтон Бейнс «Евертон» 11 Кріс Брант «Вест-Бромвіч Альбіон» 11 Вейн Руні «Манчестер Юнайтед» 11 Ешлі Янг «Астон Вілла» 11 9 Чарлі Адам «Блекпул» 9 Джої Бартон «Ньюкасл Юнайтед» 9 Пітер Крауч «Тоттенхем Хотспур» 9 Стюарт Даунінг «Астон Вілла» 9 Пітер Одемвінгіє «Вест-Бромвіч Альбіон» 9 Давід Сільва «Манчестер Сіті» 9 Рафаел ван дер Варт «Тоттенхем Хотспур» 9

Нагороди

Щомісячні нагороди

Місяць	Тренер місяця		Гравець місяця
	Тренер	Клуб	Гравець	Клуб
серпень[35]	Карло Анчелотті	«Челсі»	Пол Скоулз	«Манчестер Юнайтед»
вересень[36]	Роберто Ді Маттео	«Вест-Бромвіч Альбіон»	Пітер Одемвінгіє	«Вест-Бромвіч Альбіон»
жовтень[37]	Девід Моєс	«Евертон»	Рафаел ван дер Варт	«Тоттенхем Хотспур»
листопад[38]	Овен Койл	«Болтон Вондерерз»	Юган Ельмандер	«Болтон Вондерерз»
грудень[39]	Роберто Манчіні	«Манчестер Сіті»	Самір Насрі	«Арсенал»
січень[40]	Алекс Фергюсон	«Манчестер Юнайтед»	Дімітар Бербатов	«Манчестер Юнайтед»
лютий[41]	Арсен Венгер	«Арсенал»	Скотт Паркер	«Вест Хем Юнайтед»
березень[42]	Карло Анчелотті	«Челсі»	Давід Луїз	«Челсі»
квітень[43][44]	Карло Анчелотті	«Челсі»	Пітер Одемвінгіє	«Вест-Бромвіч Альбіон»

Нагороди за сезон

Гравець року за версією ПФА

Нагороду «Гравець року за версією ПФА» отримав Гарет Бейл.

Гравець року за версією Асоціації футбольних журналістів

Нагороду «Гравець року за версією Асоціації футбольних журналістів» отримав Скотт Паркер.^[45]

Молодий гравець року за версією ПФА

Нагороду «Молодий гравець року за версією ПФА» отримав Джек Вілшир.^[46]

Гравець року за версією вболівальників ПФА

Нагороду «Гравець року за версією вболівальників ПФА» отримав Раул Мейреліш.^[47]

Гравець року англійської Прем'єр-ліги

Нагороду «Гравець року англійської Прем'єр-ліги» отримав Неманья Видич з «Манчестер Юнайтед».^[48]

Тренер року англійської Прем'єр-ліги

Очільник трнерського штабу «Манчестер Юнайтед» 69-річний Алекс Фергюсон став лауреатом нагороди «Тренер року англійської Прем'єр-ліги».^[48]

Золота рукавичка англійської Прем'єр-ліги

«Золота рукавичка англійської Прем'єр-ліги» дісталася Джо Гарту, голкіперу «Манчестер Сіті».^[49]

Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги

Дімітар Бербатов з «Манчестер Юнайтед» та Карлос Тевес з «Манчестер Сіті» поділили нагороду «Золотий бутс англійської Прем'єр-ліги», забиши по 20 голів.^[50]