Анджей Кендзьор

Анджей Кендзьор (нар. 7 листопада 1851(18511107), Топорув — 17 січня 1938, Краків ) — польський політик, міністр, активіст польської народної партії «Пяст», почесний доктор Варшавського технологічного університету, почесний доктор Львівської політехніки (19215^[1].

Анджей Кендзьор
Народився	7 листопада 1851(1851-11-07)  Топорув, Ґміна Цмоляс, Кольбушовський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер	17 січня 1938(1938-01-17) (86 років)  Краків, Польська Республіка
Поховання	Мелець
Країна	Польська Республіка
Національність	поляк
Діяльність	політик
Alma mater	Віденський університет
Галузь	Міністр громадських робіт
Заклад	Національний університет «Львівська політехніка»
Посада	посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd і посол до Сейму Другої Речі Посполитоїd
Партія	Польська народна партія «Пяст»d
Нагороди	Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Анджей Кендзьор у Вікісховищі

Біографія

Народився 7 листопада 1851 року в селі Топорув (Гміна Цмоляс Кольбушовського повіту Підкарпатського воєводства, Польща). Закінчив навчання в Тарнові, а також у Віденському технічному університеті. З 1879 р. працював у Національному меліоративному управлінні у Львові. У 1882 році став його керівником, а у 1892 році — директором. Під його керівництвом було розроблено широке науково-технічне співробітництво у галузі проектування водосховищ і каналів, організовувалися дренажні роботи, водні компаній, регулювання річок, будівництво трубопроводів, будівництво водопровідних і каналізаційних систем, боліт, зрошення землі боліт, сучасні закрите та відкрите рибальство^[2]. У 1915 році під час війни засипало всі будівельні роботи і дренаж, тому офіс був евакуйований до Відня.

У 1900 році А. Кендзьор став технічним делегатом Національного управління Галицької річкової комісії. У 1911 році він був обраний у Приватизацію Рейхстагу (австрійський парламент Австро-Угорщини)^[3].

У 1918 році був обраний президентом польського парламентського рейхстагу, але не прийняв цієї позиції. Наприкінці жовтня 1918 року приєднався до Польської ліквідаційної комісії у Кракові^[4]. Ініціював будівництво річкового каналу Вісла-Одра-Дністер. Очолював відділ громадських робіт Польської ліквідаційної комісії у 1918 році.

З 28 червня 1922 року — голова Тимчасового органу самоврядування у Львові.

У 1919—1922 роках, був членом парламенту, а також сенатором у 1922—1927 роках. Він був нагороджений орденом Polonia Restituta із зіркою, а також багато відзнак австрійських, російських і німецьких. У 1925 році Варшавський технологічний університет та університет у Львіві дали йому почесні докторські ступені і почесне членство в національному університеті «Львівська політехніка»^[2][5]. Був членом економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук.

Помер Анджей Кендзьор 17 січня 1938 року в Кракові. Був похований у Мелеці^[6][7].

Членство

• Редакція журналу «Технічний журнал» у Львові
• Член Державної сільськогосподарської ради
• Член Апеляційної ради Австрійського президента Ради міністрів
• Член економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук

Посади

• З 1879 р. — співробітник Національного меліоративного управління у Львові;
• 1882 р. — голова Національного меліоративного управління у Львові;
• 1892 р. — директор Національного меліоративного управління у Львові;
• 1900—1915 рр. — технічний делегат Національного департаменту до Комісії річки Галичини;
• У 1911 р. — член Державної ради Австрії;
• 1918 р. — голова відділу громадських робіт Польської ліквідаційної комісії;
• 1918 та 1919—1920 рр. — міністр громадських робіт у урядах: Єдржей Морачевський та Леопольд Скальський;
• 1919—1922 рр. — член законодавчого сейму Республіки Польща;
• 1922—1927 рр. — сенатор з Львівської округи;
• З 28 червня 1922 р. — голова Тимчасового департаменту місцевого самоврядування у Львові.

Нагороди та відзнаки

• Командирський хрест з зіркою ордена відродження Польщі (1928 р.)^[8][9]
• Командирський Хрест з зіркою ордена Френца Йосифа (1915 р., Австрія)^[10][11]
• 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Варшавського технологічного університету
• 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Львівської політехніки

Вибрана публікація

«Про постійний захист Віслинської долини та її приток від повені» [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]