Анджей Опалінський (єпископ познанський)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Опалінський.

Анджей Опалінський (пол. Andrzej Opaliński; 1575 — 19 грудня 1623) — церковний і державний діяч Речі Посполитої.

Анджей Опалінський
Andrzej Opaliński
Народився	1575(1575)
Помер	19 грудня 1623 Цьонжень
Громадянство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	церковний діяч
Суспільний стан	шляхтич
Посада	єпископ Познані
Термін	1607—1623 роки
Попередник	Лаврентій Гослицький
Наступник	Ян Венжик
Конфесія	католицтво
Рід	Опалінські
Батько	Анджей Опалінський
Мати	Катерина Косцелецька
Герб

Життєпис

Походив з польського шляхетського роду Опалінських гербу Лодзя. Другий син Анджея Опалінського, маршалка великого коронного, і Катерини Косцелецької. Народився 1576 року.

У 1590 році став титулярним пробстом Плоцької кафедри. У 1592—1595 роках навчався в Римі, де отримав посади секретаря і камергера папи римського Климента VIII. Після повернення на батьківщину долучився до політичного життя.

У 1604 році він був призначений секретарем великим коронним. Польський король Сигізмунд III Ваза відправляв його послом до імператорів Священної Римської імперії Рудольфа II і Фердинанда II, щоб отримати від них дозвіл на шлюб з Констанцією Австрійською.

Одночасно обирався послом (депутатом) на Великопольський сеймик в Сьрода в 1600, 1602 і 1606 роках, де намагався переконати великопольську шляхту підтримати королівську політику, але марно. 1606 року став коад'ютором познанського єпископа і одночасно отримав призначення від папи римського на посаду титулярного єпископа Сінополіса (в Малій Азії). Після смерті Лаврентія Гослицького 1607 року стає єпископом Познанським. Офіційне призначення в сан сталося 12 листопада того ж року. Був відомий як ворог Реформації і опікун єзуїтського колегіуму в Познані.

У 1608 році зібрав у своїй резиденції в Слупці з'їзд сенаторів, чиновників і більшу частину знаті. Цей з'їзд приніс бажаний результат, і Великопольща підтримала короля на сеймику. Того ж року організував синод дієцезії, який в 1612 році ухвалив передати контрибуцію в королівську скарбницю на потреби Речі Посполитої. У квітні 1612 року інспектував костели в Познанській дієцезії, починаючи з познанського собору, який був знищений внаслідок пожежі того ж року. Перед смертю він встиг почати реконструкцію познанського собору, але не дожив про завершення робіт. 1618 року домігся від великопольського сеймику підтримки походу королевича Владислава у 1618 році проти Московського царства. Помер 1623 року, був похований в Радліні.

Джерела

• Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981, s. 529. ISBN 83-01-02722-3.